В Україні з'явився перший у світі Музей домашньої ікони (ФОТО)

У Радомишлі Житомирської області відбулось урочисте відкриття унікального історико-культурного комплексу з єдиним у світі Музеєм української домашньої ікони.

Про це повідомляє прес-служба Ольги Богомолець.

Історико-культурний комплекс "Замок Радомисль" знаходиться на території, де ще в 1612 році архімандритом Києво-Печерської лаври Єлисеєм Плетенецьким була заснована Радомишльська "папірня" - перша в Центральній Україні фабрика з виготовлення паперу.

Реставраційні роботи над відновленням будівлі тривали більше 4 років. Сьогодні "Замок Радомисль" є величною архітектурною спорудою загальною площею 2500 кв.м. Для відновлення справжньої архітектоніки була проведена дослідницька робота, а всі необхідні для реставрації елементи відтворювалися вручну, за старовинними методами.

У замку відтворено інтер'єри XVIІ століття, а сама споруда вражає тим, що побудована без рукотворного фундаменту і розташована на скелі, оточеній водою. У комплексі функціонують, виставкові зали та концертний зал. Замок оточує ландшафтний парк, що складається з декількох островів, з'єднаних між собою кам'яними мостами.

Комплекс "Замок Радомисль"

Ініціатором створення комплексу і його засновником є громадський діяч, меценат і лікар Ольга Богомолець.

За 15 років вона зібрала ікони народних і професійних іконописців з усієї України, багатометрові домашні іконостаси, гуцульські складні і козацькі ковчеги, подорожні образи, ікони, вирізані з дерева, відлиті з металу, написані на склі.

"Я маю особливі почуття до цього замку-музею. Насправді для мене це не музей, це притулок для "ікон-сиріт". Більшість з цих ікон були занедбані, викинуті на барахолку, - повідомила Богомолець. - Їх доводилось консервувати, реставрувати фахівцям і лише зараз вони нарешті отримали домівку".

На відкритті були помічені народні депутати України Олесь Доній, Петро Ющенко та Євген Добряк, радник Президента України Марина Ставнійчук, художник Іван Марчук, заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Лариса Мудрак, представник Нацкомісії у справах ЮНЕСКО Роксолана Іванченко.

Також на відкритті були присутні мистецтвознавці: Анатолій Гайдамака - народний художник України, Лариса Скорик - заслужений архітектор України, Олександр Поліщук - колекціонер, директор музею трипільської культури та етнограф і мистецтвознавець -  Олексій Доля.

Музей можуть відвідати всі охочі з середи до неділі з 11 до 18 год, вартість квитка від 20 грн.

Нагадаємо, у ніч із 14 на 15 травня 2011 року група місцевих жителів на чолі з можновладцем Романом Руденком потрощила ландшафтний парк "Замку Радомисль", щоб забезпечити прохід до річки гусей.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.