Українці і німці разом досліджуватимуть діяльність Гестапо у Львові

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" відвідала делегація представників німецького Громадського об'єднання "Саксонські меморіали в пам'ять жертвам політичного терору" (м. Дрезден, Німеччина) на чолі із доктором Петером-Паулем Штраубе.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Під час зустрічі німецькі та українські колеги вирішили налагодити співпрацю між "Саксонськими меморіалами" та "Тюрмою на Лонцького" щодо обміну інформацією про діяльність ґестапо у Львові у 1941-1944 роках, функціонування нацистських в'язниць та таборів на Львівщині, пошуку в архівах Німеччини документів про діяльність нацистської адміністрації в Західній Україні.

Петер-Пауль Штраубе підкреслив: "Співпраця "Саксонських меморіалів" і музею "Тюрма на
Лонцького" може стати важливим кроком у розкритті злочинів нацизму на території України, розкрити досі невідомі сторінки історії в'язниці та тих українців, які страждали від нацизму".

Директор музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий вважає, що "співпраця дозволяє науковцям оцінити злочин нацизму чи комунізму в широкому загальноєвропейському контексті, зрозуміти у яких геополітичних умовах боролися українці за створення незалежної держави".

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" - музей, створений у колишній катівні КГБ та Гестапо, він один із трьох у Східній Європі (два інших - це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі в Берліні).

"Саксонські меморіали" займаються вивченням питань історії політичного терору під час Другої світової війни та у післявоєнний період.

У квітні 2011 року "Саксонські меморіали" передали СБУ електронну базу даних на 150 тисяч радянських військовополонених часів Другої світової.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.