У Варшаві демонтували пам'ятник Червоній армії... (ФОТО)

...щоб перенести його на інший бік площі, оскільки він заважає будувати вихід з метро. Монумент, який у Польщі називають "Пам'ятником чотирьом сплячим", розібрали та обіцяють почистити і встановити заново. Російська блогосфера обурюється.

Про це повідомляє Польське радіо.

"Пам'ятник польсько-радянському збройному братерству буде перенесено на північну частину Віленської (Вільно, Вільня - старовинна назва Вільнюса - ІП) площі у зв'язку з будівництвом станції метро "Віленський вокзал", - сказав речник місцевого метробуду Міхал Вітчинський.

За словами будівельників, після демонтажу пам'ятник почистать, а потім установлять на іншому боці площі, на розі вулиці Кирила й Мефодія.

 

 За кілька місяців до перенесення невідомі облили монумент білою фарбою

Демонтаж триватиме близько місяця, а проводитимуть його спеціалісти з консервації пам'ятників: "Спершу знімемо фігури з п'єдесталу, літери й цифри, потім фігури під постаментом, потім розберемо фасад п'єдесталу і його бетонну основу".

 

За словами Вітчинського, фігури і плити буде почищено і консервовано спеціальними восками, які убезпечать метал і камінь від корозії і впливу зовнішнього середовища.

Пам'ятник "Братству по зброї" було відкрито восени 1945 року, навпроти урядової адміністрації, яка розмістилася в будинку колишньої дирекції Польської залізниці.

Те, що уряд розташувався у варшавському районі Прага, на правому березі Вісли, далеко від центру столиці, не дивує - адже після Варшавського повстання лівобережна частина міста була знесена з лиця землі.

Феномен Польської підпільної держави

Саме у Празі застряла Червона Армія в серпні 1944 року, поки Армія Крайова вела виснажливі бої один на один із нацистами. Зрештою Варшавське повстання було придушене, а місто знищене - Червона армія разом із союзним Військом Польським уступила в нього тільки в січні 1945 року.

Пам'ятник польсько-радянському братерству по зброї був першим пам'ятником, відкритим на теренах Польщі після Другої світової. Спершу фігури були виготовлені з гіпсу, потім у Німеччині відлили їх із бронзи.

Місцеві жителі називали монумент "Пам'ятником чотирьом сплячим і трьом воюючим" (ідеться про фігури внизу і нагорі п'єдесталу), або просто "чотирьом сплячим".

На п'єдесталі написано польською і російською: "Слава героям Радянської Армії, товаришам по зброї, які віддали своє життя за свободу і незалежність польського народу. Цей монумент встановили машканці Варшави, 1945 р."

Після 1989 року неодноразово піднімалося питання знесення пам'ятника. Планувалося зробити це у 2007 році, у зв'язку з перебудовою трамвайних зупинок на площі.

 Так пам'ятник чотирьом сплячим виглядав до демонтажу

Торік депутат міськради від "Партії і Справедливості" (консервативна партія, якою після загибелі Леха Качинського керує його брат Ярослав - ІП) Мацєй Мацейовський пропонував підірвати "кошмарний пам'ятник радянським окупантам" як "релікт минулої епохи".

Пам'ятник Третьому Українському фронту розмалювали під комікси (ФОТО)

В російській блогосфері новина про демонтаж пам'ятника викликала море обурення у стилі "ми їх від фашистів визволили, а вони, невдячні". Ньюанс про перенесення монумента не викликав довіри у російських блогерів.

Нагадаємо, що в Ізраїлі цього року планується відкрити пам'ятник на честь Червоної Армії.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.