На охорону музеї Києва наступного року коштів не передбачено

На охорону музеїв Києва в попередньому проекті бюджету Києва на 2012 рік грошей не передбачено.

Про це стало відомо під час спеціального засідання комісії Київради з питань культури та туризму присвяченого розгляду пропозицій до бюджету Києва 2012 року, повідомив голова комісії Олександр Бригинець.

Голова комісії зазначив, що для охорони музеїв у 2012 році необхідно 8,5 млн грн, з них 4 млн грн - на охорону історико-архітектурної пам’ятки-музею "Київська фортеця".

"Настав час поставити питання руба – або місто знаходить гроші на належну охорону музеїв державною охоронною службою, або офіційно знімає з себе відповідальність за безцінні експонати і передає ці музеї до державної власності", - наголосив Бригинець.

Депутат побоюється повторення ситуації, коли працівники київських музеїв змушені були закривати сховища реліквій та чергувати ночами через борги із зарплати державним охоронцям.

Кілька років тому з усіх 12-ти столичних музеїв, якими керує КМДА, зняли державну охорону через заборгованість по зарплаті, яка тоді становила 1,812 млн гривень.

Нагадаємо, учора Олександр Бригинець заявив, що з необхідних у 2012 році 35 млн грн на охорону пам'яток КМДА не передбачила ані копійки.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.