У четвер відбудеться вечір пам'яті Михайлини Коцюбинської

15 грудня (четвер), о 18:30 у київському Будинку Вчителя (вул. Володимирська, 57) відбудеться вечір пам’яті Михайлини Коцюбинської.

Про це повідомляє "Літакцент".

Михайлина Коцюбинська працювала в Інституті літератури ім.Т.Шевченка НАН України. Була почесним доктором Національного університету "Києво-Могилянська академія", лауреатом премії імені Василя Стуса, Національної премії імені Тараса Шевченка, премії імені Олени Теліги, літературної премії імені Олександра Білецького.

Михайлина Хомівна очолювала творчий колектив, який підготував до друку й завершив у 1999 р. видання багатотомового зібрання творів Василя Стуса. Останнім часом працювала над багатотомником творів В’ячеслава Чорновола.

Михайлина Коцюбинська (1931-2011), племінниця класика української літератури Михайла Коцюбинського, була також активним учасником руху шістдесятників. Померла 7 січня 2011 року.

Вхід на вечір пам'яті - вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.