У четвер відбудеться вечір пам'яті Михайлини Коцюбинської

15 грудня (четвер), о 18:30 у київському Будинку Вчителя (вул. Володимирська, 57) відбудеться вечір пам’яті Михайлини Коцюбинської.

Про це повідомляє "Літакцент".

Михайлина Коцюбинська працювала в Інституті літератури ім.Т.Шевченка НАН України. Була почесним доктором Національного університету "Києво-Могилянська академія", лауреатом премії імені Василя Стуса, Національної премії імені Тараса Шевченка, премії імені Олени Теліги, літературної премії імені Олександра Білецького.

Михайлина Хомівна очолювала творчий колектив, який підготував до друку й завершив у 1999 р. видання багатотомового зібрання творів Василя Стуса. Останнім часом працювала над багатотомником творів В’ячеслава Чорновола.

Михайлина Коцюбинська (1931-2011), племінниця класика української літератури Михайла Коцюбинського, була також активним учасником руху шістдесятників. Померла 7 січня 2011 року.

Вхід на вечір пам'яті - вільний.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.