В Тернополі хочуть поставити пам'ятник сталінсько-гітлерівській дружбі

В Тернополі потрібно поставити спільний пам’ятник Сталіну й Гітлеру - і назвати цей монумент "Кати українського народу".

Про це заявив депутат Тернопільської обласної ради Степан Барна.

На пам’ятнику має бути бронзова табличка з текстом договору від 28 вересня 1938 року "Про дружбу", підписаним між Сталіним та Гітлером.

За словами Барни, ідею пам’ятника подала група тернопільських та львівських скульпторів: "За тими ескізами, які мені передали митці, Гітлер і Сталін стоять на колінах перед українським народом".

"Сталін і Гітлер - два кати, які вбили й замордували половину населення України. Й ця меморіальна композиція має нагадувати нам про страшні злочини комунізму та фашизму", - заявив депутат.

Гітлер проти Сталіна: хто був гірший?

Барна планує внести пропозицію на обговорення тернопільської громади. У разі її схвалення ініціативна група відкриє меморіальний комплекс до 8 травня – європейського Дня перемоги над фашизмом.

Нагадаємо, що в Івано-Франківську організацію ВО "Тризуб" поширює листівки, де зображено Сталіна і Гітлера, на них нацистський вождь заявляє: "Я також винищував українців. Поставте і мені пам'ятник".

6 грудня в Запоріжжі розмістили білборд з малюнком Гітлера та словами: "Чем я хуже Сталина? Ставьте и мне памятник". Білборд демонтували невідомі вже через кілька годин після того, як його повісили.

У листопаді 2010 року Держдума РФ зробила заяву про те, що спроби покласти провину за розв'язання Другої світової війни не тільки на гітлерівську Німеччину, але й на Радянський Союз є "завідомо антиісторичною брехнею".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.