В Тернополі хочуть поставити пам'ятник сталінсько-гітлерівській дружбі

В Тернополі потрібно поставити спільний пам’ятник Сталіну й Гітлеру - і назвати цей монумент "Кати українського народу".

Про це заявив депутат Тернопільської обласної ради Степан Барна.

На пам’ятнику має бути бронзова табличка з текстом договору від 28 вересня 1938 року "Про дружбу", підписаним між Сталіним та Гітлером.

За словами Барни, ідею пам’ятника подала група тернопільських та львівських скульпторів: "За тими ескізами, які мені передали митці, Гітлер і Сталін стоять на колінах перед українським народом".

"Сталін і Гітлер - два кати, які вбили й замордували половину населення України. Й ця меморіальна композиція має нагадувати нам про страшні злочини комунізму та фашизму", - заявив депутат.

Гітлер проти Сталіна: хто був гірший?

Барна планує внести пропозицію на обговорення тернопільської громади. У разі її схвалення ініціативна група відкриє меморіальний комплекс до 8 травня – європейського Дня перемоги над фашизмом.

Нагадаємо, що в Івано-Франківську організацію ВО "Тризуб" поширює листівки, де зображено Сталіна і Гітлера, на них нацистський вождь заявляє: "Я також винищував українців. Поставте і мені пам'ятник".

6 грудня в Запоріжжі розмістили білборд з малюнком Гітлера та словами: "Чем я хуже Сталина? Ставьте и мне памятник". Білборд демонтували невідомі вже через кілька годин після того, як його повісили.

У листопаді 2010 року Держдума РФ зробила заяву про те, що спроби покласти провину за розв'язання Другої світової війни не тільки на гітлерівську Німеччину, але й на Радянський Союз є "завідомо антиісторичною брехнею".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.