Музей історії Києва таки переїде на "Театральну". Але частково

В скандальній забудові на вул. Богдана Хмельницького, 7 над метро "Театральна" буде розміщено тільки експозиційні та виставкові зали Музею історії міста Києва. Головні ж підрозділи музею залишатимуться там, де знаходяться і зараз, в палаці мистецтв "Український дім".

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, посилаючись на офіційну позицію КМДА.

 

"Кожен музей - три в одному: виставкові зали, фондосховище і наукова структура. Тільки спільна і збалансована робота усіх трьох підрозділів гарантує успішність музею, - зазначив депутат. - Відстань між науковцями і екскурсоводами, між експонатами, тими, що в залі і тими, що в фондах, повинна бути максимально короткою. Розмістити зали на відстані кількох кілометрів від фондосховищ, це все одно, що розмістити ванну кімнату в одному районі, а спальню в іншому".

Бригинець нагадав, що в "Українському домі" недостатньо місця для фондосховища, що в попередні роки не давало вченим нормально здійснюувати наукові дослідження щодо історії Києва: "КМДА спільно з Кабміном повинні знайти для музею відповідне приміщення площею близько 10 тис. метрів, а не вдаватися до "розчленування» закладу".

За словами депутата, КМДА також прийняла рішення про проведення додаткових ремонтних робіт із пристосування приміщень "Українського дому" для розміщення фондів та облаштування робочих місць для науковців.

 

Нагадаємо, перший штат Музею історії Києва (заснований у 1978 році) і його база розміщувалися в Будиночку Петра на Подолі. З 1982 року музей працював у Кловському палаці на Липках.

У 2004-му приміщення палацу передали Верховному суду України, а музей "тимчасово" залишився без власного приміщення. З 2004 року музей не має постійного приміщення. Його фонди зберігаються в Українському домі, а археологічний відділ, розташований у Будиночку Петра, намагаються виселити.

Улітку 2011 року київська влада пообіцяла переселити музей у скандальну забудову над метро "Театральна". Депутати Київради від опозиції кажуть, що це приміщення не пристосоване для збереження експонатів.

 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.