Фільми про Велику вітчизняну показуватимуть безкоштовно - закон

Президент Янукович підписав поправки до закону "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років", який передбачає безкоштовні покази фільмів про війну кожного травня. Ініціатори законопроекту - нардепи-комуністи.

Про це повідомляє офіційний сайт президента.

Документ набирає чинності з 1 січня 2012 року.

Ним передбачено доповнити статтю 2 (вона називається "Форми увічнення Перемоги та подвигу народу-переможця") закону "Про увічнення Перемоги..." абзацом такого змісту: "безкоштовний показ художніх та документальних фільмів про Велику Вітчизняну війну 1941-1945 років у кінотеатрах та інших закладах культури державної та комунальної форм власності протягом травня".

Фільм про радянського льотчика, який став вождем індіанців (ВІДЕО)

"Підписання Президентом зазначеного закону сприятиме інформованості суспільства про подвиг захисників і визволителів рідної землі, - повідомляє прес-служба глави держави, - задоволенню культурних і духовних запитів ветеранів війни та літніх людей, збереженню пам'яті про трагічні сторінки вітчизняної історії, бойових і трудових традицій українського народу, вихованню в учнівської та студентської молоді почуття патріотизму та шанобливого ставлення до людей старшого покоління, які у боротьбі з фашистськими загарбниками відстояли мир і свободу".

Можна, скажімо, показати "Ворог біля воріт" - голівудську історію про дуель радянського і нацистського снайперів. Увінчує подвиг народа-переможця не згірше "Сталінграду" Федора Бондарчука

Ось як у пояснювальній записці обґрунтовує необхідність такої поправки до закону її ініціатор - народний депутат від фракції КПУ Володимир Даниленко:

"День Перемоги – одне з найвизначніших свят для України та для кожного з нас. Воно символізує перемогу добра над злом, майбутнього над минулим, життя над смертю. Цей день єднає людей проти агресії та війни, символізує прагнення до миру і процвітання.

Саме у цей день свідома частина суспільства віддає дань пошани ветеранам Великої Вітчизняної війни.

...Що, як не збереження пам'яті про Велику Вітчизняну війну 1941-1945 років, передавання спогадів про Великий Радянський народ, який поклав на вівтар перемоги мільйони життів, зробить цю Перемогу вічною?

"Мы из будущего-2": чому російські актори відмовилися зніматися

Молодь України - це та частина суспільства, яка повинна виховуватися на патріотизмі та відданості ветеранів Великої вітчизняної війни, саме молодь повинна знати кожного героя, який ціною свого життя визволив нашу державу від фашистських загарбників.

Спираючись на те, що вплив кіноіндустрії на громадську думку постійно зростає, а молодь є основною аудиторією кінотеатрів нашої держави, пропонується у День Перемоги на законодавчому рівні закріпити організацію безкоштовного показу художніх та документальних фільмів про Велику Вітчизняну війну 1941-1945 років у кінотеатрах, будинках культури та клубних установах, як форму увічнення Перемоги та подвигу народу-переможця".

Закон "Про увічнення Перемоги у ВВВ 1941-45 років" був підписаний президентом Кучмою і набув чинності у квітні 2000 році. Він визначає поняття свята Перемоги, сприяє збереженню історичної пам'яті про неї, захисту ветеранів і пам'яток війни.

А ось як свою історичну пам'ять формують грузини (ВІДЕО)

У квітні 2011 року Верховна Рада проголосувала за поправку до цього закону, яка однією з форм увічнення перемоги передбачала підняття на офіційних установах червоного "прапора Перемоги".

Це рішення спричинило гучну інформаційну кампанію і масові сутички між радикальними політичними силами у Львові 9 травня 2011 року. У червні поправка про червоні прапори була була відмінена Конституційним судом.

Дивіться також на "Історичній Правді" рейтинг найпопулярніших фільмів Української РСР і решти Союзу.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.