В БОЛГРАДІ ГОРИТЬ СОБОР. УЖЕ ВПАЛА БАНЯ (додано ВІДЕО)

У Болграді Одеської області горить Спасо-Преображенський собор, який розташований поряд з центральною площею міста.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на управління МНС в Одеській області.

За даними МНС, пожежа почалася близько 7:00 у четвер, близько 9:00 ранку впала баня собору.

"Наразі з вогнем борються пожежні з Болграда, Ізмаїла і Рені. Усього на місці пожежі працюють дев'ять підрозділів", - розповіла помічник начальника ГУ МНС України в Одеській області Майя Гринько.

В центрі громадських зв'язків МНС додали, що станом на 11:00 пожежу локалізовано, але її досі не загасили.

О 14-ій годині командир 12-ої окремої механізованої бригади Сухопутних військ Олексій Джолос повідомив, що військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації пожежі, вдалося врятувати основні цінності.

Спасо-Преображенський собор у Болграді було закладено в 1820, його будівництво завершено в 1838 році. Побудований в стилі суворого класицизму на пожертви мешканців міста. Собор є пам'яткою архітектури.

Спасо-Преображенський собор у Болграді до пожежі. Фото: touregion.od.ua

Висота церковної бані, оформленої коринфськими пілястрами, становить 50 метрів. Інтер'єр розписаний у 1912-1914 роках художником Павлом Піскарьовим у стилі романтизму за ескізами Васнєцова. Реконструкція собору почалася в 2001 році.

Нагадаємо, в Новомосковську руйнується унікальний храм, який став прообразом церкви у романі Олеся Гончара "Собор".

На Галичині за роки незалежності згоріли 103 дерев'яних церкви (у Львівській області - 84, в Івано-Франківській - 19).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.