У Норвегії згоріла церква, яка пережила бомбардування Другої світової

У Норвегії згоріла 116-річна церква Rørvik, що пережила бомбардування під час Другої світової війни.

Про це повідомляють "Українські Новини".

Як з'ясувалося, пожежа виникла вночі через двох хлопчиків, які бавилися із запальничкою. Коли прибули пожежники, врятувати будівлю вже було неможливо. Проте пожежники встигли врятувати більшу частину церковних цінностей.

Як зазначили в поліції, "двох дітей, помічених поруч із церквою в момент загоряння, зараз шукають". За припущенням правоохоронців, діти бавилися із запальничкою в підвалі церкви, де проводився ремонт.

"Це - сумний день для всіх нас, - сказав мер міста. - З цією церквою пов'язано дуже багато",

Зазначимо, що церква було побудовано в 1896 році і відреставровано після бомбардування під час Другої світової війни.

Нагадаємо, 26 січня цього року в Болграді Одеської області згорів Спасо-Преображенський собор - пам'ятка архітектури XIX-го сторіччя.

На Галичині за роки незалежності згоріли 103 дерев'яних церкви (у Львівській області - 84, в Івано-Франківській - 19).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.