У Норвегії згоріла церква, яка пережила бомбардування Другої світової

У Норвегії згоріла 116-річна церква Rørvik, що пережила бомбардування під час Другої світової війни.

Про це повідомляють "Українські Новини".

Як з'ясувалося, пожежа виникла вночі через двох хлопчиків, які бавилися із запальничкою. Коли прибули пожежники, врятувати будівлю вже було неможливо. Проте пожежники встигли врятувати більшу частину церковних цінностей.

Як зазначили в поліції, "двох дітей, помічених поруч із церквою в момент загоряння, зараз шукають". За припущенням правоохоронців, діти бавилися із запальничкою в підвалі церкви, де проводився ремонт.

"Це - сумний день для всіх нас, - сказав мер міста. - З цією церквою пов'язано дуже багато",

Зазначимо, що церква було побудовано в 1896 році і відреставровано після бомбардування під час Другої світової війни.

Нагадаємо, 26 січня цього року в Болграді Одеської області згорів Спасо-Преображенський собор - пам'ятка архітектури XIX-го сторіччя.

На Галичині за роки незалежності згоріли 103 дерев'яних церкви (у Львівській області - 84, в Івано-Франківській - 19).

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.