Трапезна церква Михайлівського монастиря у поганому стані - Бригинець

На адресу комісії Київради з питань культури та туризму надійшов лист, автори якого хвилюються "очевидними руйнаціями" Трапезної церкви св. Апостола Іоанна Богослова Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Про це повідомляє голова комісії Олександр Бригинець.

"В міському і державному бюджеті немає в необхідній кількості коштів на збереження пам’яток, - зазначив депутат. - Кілька об’єктів Золотоверхого монастиря - частина яких знаходиться в муніципальній власності, а частина в державній - теж потерпають від недофінансування. Гроші необхідні для реставрації "муніципальної" дзвіниці Михайлівського Золотоверхого монастиря в київському бюджеті не знайшлось, шкода, що і в Державному немає грошей для "державної" Трапезної церкви".

Зовнішні пошкодження Трапезної церкви очевидні: тріщини фасаду та цоколю церкви, пошкодження шару тиньку, який місцями зовсім відсутній. Це підтверджують й експерти Міністерства культури України та Головне управління охорони пам’яток.

Трапезна церква є пам’яткою національного значення згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР від 24.08.1963 №970 (охоронний номер №13).

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.