У Словаччині згорів готичний замок із унікальним музеєм (ФОТО, ВІДЕО)

Kатастрофічна пожежа знищила одну з найцінніших пам'яток Словаччини - готичний замок Красна Горка, розташований на півдні країни.

Про це повідомляє "Ґазета Виборча".

"Втрати не піддаються опису, - стверджують журналісти, - А причиною пожежі могло стати те, що біля замка випалювали траву".

В середньовічнім замку, відбудованим на кошти держбюджету кільканадцять років тому, розміщувалися виставки меблів і зброї.

Видно, як випалювали траву

Під час пожежі палаючі балки даху впали всередину споруди, знищуючи виставки і архітектурні деталі замку. Решта була залита водою під час гасіння вогню. Частину експонатів удалося врятувати.

Наразі невідомо, чи вціліла ікона Чорної Мадонни - Красногорської Богоматері, до якої приходять тисячі прочан.  

Красна Горка - один із найкраще збережених замів Середньовіччя у Словаччині. Збудований у XIV сторіччі на високій стрімкій горі, він був перебудований у ренесансовім стилі і вже з 1906 став музейним об'єктом.

Після капітальної реконструкції в 1992 замок був одним із чільних історичних об'єктів у Словаччині

Нагадаємо, в січні цього року в Болграді Одеської області згорів Спасо-Преображенський собор - пам'ятка архітектури XIX-го сторіччя.

На Галичині за роки незалежності згоріли 103 дерев'яних церкви (у Львівській області - 84, в Івано-Франківській - 19).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.