На Рівненщині проведуть реконструкцію бою УПА з НКВД

17 квітня, з нагоди 70-річчя створення УПА та 68-річчя найбільшого бою українських повстанців з військами НКВД буде проведено фестиваль-реквієм "Герої Гурб".

Про це повідомляє "ОГО".

Організатором заходу є громадська організація "Вишнева гора".

Особливістю цьогорічного вшанування стане проведення театралізованого дійства – військово-історичної реконструкції бою під Гурбами. Для цього запрошені учасники історичних клубів з Києва, Львова, Хмельницького.

За традицією буде проведено панахиду за загиблими вояками УПА та концерт патріотичної пісні.

У фестивалі планується участь відомих гостей. Організаторам вже дали підтвердження своєї участі Герой України Борис Возницький, письменник Василь Шкляр, український бард Олександр Смик, гурт "Тінь сонця" та інші виконавці з різних областей України.

Планується, що у цей святковий день Гурби відвідають близько 5 тисяч людей із різних областей України: Рівненської, Волинської, Тернопільської, Хмельницької.

Як відомо, у квітні 1944 року, на території сучасного Здолбунівського району Рівненської області під селом Гурби понад 30 тисяч бійців внутрішніх військ НКВД оточили 5-тисячне угруповання "УПА-Південь", у якому значну частину особового складу становили слабо озброєні новобранці, які ще не мали бойового досвіду.

Карателів НКВД підтримували танки, артилерія, бронепоїзди й авіація.

Після кількох днів боїв (з 21 по 25 квітня) половині повстанців вдалося вирватися з оточення.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.