МУЗЕЙ ІСТОРІЇ КИЄВА ОТРИМАВ НОВИЙ БУДИНОК

Учора нове приміщення отримав Музей історії Києва, який з 2004 року розміщувався у не дуже зручних для експонування приміщеннях на Подолі і в Українському домі. Правда, для відвідувачів музей іще не відкрився.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Музей розміститься на трьох поверхах загальною площею 3 тисячі кв.м. у скандальній забудові над метро "Театральна". Зокрема, на другому поверсі будуть представлені картини сучасних київських художників.

Це подарунок місту в день його 1530-річчя від українського і російського меценатів, які викупили у приватної фірми права на будівництво будівлі в центрі столиці. "За всі роки незалежності в Києві ще не було такої меценатської акції", - сказав на церемонії відкриття музею голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов.

За його словами, музей відкриє двері для відвідувачів до Дня незалежності України. За цей період працівники музею підготують експонати, які вісім років за відсутності в місті свого музею зберігалися в Українському домі. 

Музей історії Києва заснований у 1978 році. З 1982-го музей працював у Кловському палаці на Липках.

У 2004-му приміщення палацу передали Верховному суду України, а музей "тимчасово" залишився без власного приміщення. З 2004 року музей не має постійного приміщення. Його фонди зберігаються в Українському домі, а археологічний відділ, розташований у Будиночку Петра на Подолі, намагаються виселити.

Улітку 2011 року київська влада пообіцяла переселити музей у скандальну забудову над метро "Театральна". Депутати Київради від опозиції стверджували, що це приміщення не пристосоване для збереження експонатів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.