АНДРІЇВСЬКИЙ РЕКОНСТРУЮВАЛИ НЕПРАВИЛЬНО - КОМІСІЯ

Державна архітектурно-будівельна інспекція у Києві заявляє про порушення містобудівних норм під час реконструкції Андріївського узвозу.

Про це йдеться в повідомленні Держархбудінспекції, повідомляє "Кореспондент".

"Андріївський узвіз реконструйований із порушеннями державних будівельних норм. ДАБК у Києві відмовилася вводити в експлуатацію Андріївський спуск. Основні претензії інспекції лежать у площині якості проведених робіт, а саме - відсутність у конструкції вимощення вертикальної і горизонтальної гідроізоляції стін існуючих будівель і двох шарів глиняного замку; немає основи для укладання булиги з армованого бетону та інше", - сказано в повідомленні.

Крім того, під час перевірки зафіксовано виконання будівельних робіт щодо фасадів будівель лише на 80%, робіт з мощення - на 75%, укладанні тротуарів - на 90%, мереж - на 70%.

Причому не вирішене питання безперешкодного доступу маломобільних груп населення та облаштування цоколів на будинках у зв'язку з пониженням тротуарів на 1 м.

Генеральному підряднику будівництва направлені приписи з вимогами усунути виявлені недоліки, на нього накладено штрафні санкції у розмірі 49 тисяч гривень.

У неділю, 3 липня, у Києві відбулася офіційна церемонія відкриття Андріївського узвозу. Роботи з реконструкції, які останнього разу провели у 1980-1983 роках минулого століття, почалися у вересні минулого року.

10 квітня стало відомо, що на Андріївському узвозі під час "реконструкції" зруйнували три історичні будівлі для будівництва бізнес-центру компанії Ріната Ахметова СКМ - не зважаючи на статус вулиці як заповідника і комплексної пам'ятки містобудування.

Після розголосу та акцій протесту представники компанії пообіцяли не нівечити узвіз склобетонною висоткою, а збудувати "арт-простір", попередньо обговоривши його з громадою.

Пізніше голова КМДА Олександр Попов зробив заяву, що на Андріївському узвозі розташовано 5 будинків в аварійному стані, деякі з них доведеться демонтувати, а згодом відновити.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.