Інститут національної пам'яті запрошує на ще один захід восени

Український інститут національної пам'яті запрошує науковців взяти участь у круглому столі "Національна пам'ять: соціокультурний та духовний виміри".

Про це "Історичній Правді" повідомили в УІНП.

Тематичні напрями роботи конференції:

  • Теорія та методологія досліджень соціокультурного та духовного простору національної пам’яті;

  • Національна пам'ять та духовно-культурний простір: механізми та конструкції взаємодії;   

  • Духовна та соціокультурна складова національної пам’яті: події, постаті, місця;

  • Духовно-культурні перехрестя національної пам’яті: минуле та сьогодення;

  • Духовні та соціокультурні коди національної пам’яті: трансформації у часі та просторі;

  • Місто, провінція, село: культурна та духовна спадщина у процесі формування національної пам’яті;

  • Музеї, бібліотеки, архіви як інститути пам’яті: традиції та практики на тлі глобальних соціогуманітарних трансформацій;

  • Духовні цінності та моральні орієнтири: сучасні моделі впливу на національну пам'ять.

Для участі у конференції необхідно до 15 вересня 2012 р. надіслати заявку (анкета за зразком, в якій вказати тему доповіді, відомості про автора,  контактну інформацію) та текст статті в електронному варіанті на адреси: vl@memory.gov.ua або lburiak@memory.gov.ua

До початку конференції планується видання збірника статей. Оргкомітет залишає за собою право відбору заявок та матеріалів для публікації.

Нагадаємо, що в листопаді УІНП проведе в Києві Всеукраїнський круглий стіл "Національна пам'ять в Україні: виклики XXI сторіччя".

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ:

Обсяг статей – до 0,5 друкованого аркушу.

Статті обов’язково мають включати УДК, анотації, ключові слова, прізвище автора, назву статті українською, російською та англійською мовами.

Статті подаються в електронному варіанті у текстовому редакторі Word шрифтом Times New Roman, 14 кеглем, інтервалом 1,5, з полями: верхнє, нижнє – 2,5 см; ліве, праве – по 2 см; абзацний відступ – 1 см.

Посилання наводяться по тексту в квадратних дужках (напр. [2, с.158] [6, с.10; 8, с.55]). Література та джерела подаються в кінці тексту під назвою СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

Захід відбудеться 25 жовтня 2012 р. у приміщенні Українського інституту національної пам’яті за адресою: м. Київ, вул. Липська, 16. Початок роботи конференції о 10:00, реєстрація о 09:30.

Адреса Оргкомітету:

01021 м. Київ, вул. Липська, 16, Український інститут національної пам’яті. Тел. (044) 281-08-90.

Контактні особи:

с.н.с., к.і.н. Ведмідь Людмила Анатоліївна – секретар Оргкомітету;

н.с., к.і.н. Короленко Богдан Анатолійович.

ЗАЯВКА

НА УЧАСТЬ У НАУКОВІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ

"Національна пам’ять: соціокультурний та духовний вимір"


Прізвище ___________________________________________________________

Ім’я та по батькові  __________________________________________________

Місце роботи ________________________________________________________

Посада______________________________________________________________

Науковий ступінь  ___________________________________________________

Вчене звання ________________________________________________________

Назва статті _________________________________________________________

Адреса  _____________________________________________________________

Телефон ____________________________________________________________

E-mail_______________________________________________________________

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.