Спецпроект

25 УКРАЇНСЬКИХ МУЗЕЇВ ЗМАГАТИМУТЬСЯ ЗА ГРАНТ У 10 МІЛЬЙОНІВ

31 липня завершився прийом проектних пропозицій від українських музеїв у рамках проекту "Динамічний музей". Свої заявки на участь у проекті надіслали 25 музеї. Вони змагаються за один грант - розміром 10 млн грн.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори проекту з фонду Ріната Ахметова "Розвиток України".

Грант призначено на модернізацію музею, оновлення підходів і методів роботи. Окрім цього, ще два з тих музеїв, що подали свої пропозиції фонду, отримають гранти на суму до 250 тисяч грн кожен - на реалізацію окремих компонентів запропонованих проектів.

Переможця визначить спеціально призначена експертна рада у складі 5 українських та 2 іноземних фахівців.

Зокрема, переможців визначатимуть президент Міжнародної ради музеїв ІКОМ (ICOM) Ганс-Мартін Хінц (Берлін) та президент Європейського музейного форуму Михаіл Гнєдовскій (Москва).

Обраний музей співпрацюватиме зі спеціально призначеним експертом-фасилітатором, чиїм завданням буде постійне консультування й надання професійної підтримки (професійні контакти, досвід тощо) команді проекту.

Свої пропозиції подавали музеї державної та приватної комунальної форми власності, колекції яких належать до державної частини музейного фонду України.

"Грант призначається на оновлення, підвищення та активізацію ролі музеїв у суспільстві, - зазначила керівник проекту "Динамічний музей" Олеся Островська-Люта. - Простіше кажучи, на те, аби наші музеї стали активними, динамічними осередками культури, відкритими до своїх відвідувачів, готовими пропонувати різні форми пізнання. Треба не забувати, що музей – це не лише центр збереження знань, а й передачі знань. Ми хочемо побачити нові ідеї, бачити, як музей планує розвиватися впродовж наступних років".

За словами Островської-Лютої, музеям пропонується "думати не лише про прості завдання на кшталт ремонту, а й трохи помріяти про те, яким має бути музей майбутнього і як цей музей має відповідати потребам суспільства, в якому він живе".  

Остаточне рішення експертної ради буде оголошено не пізніше 2 листопада 2012 року. Проміжне рішення, в рамках якого буде оприлюднено шорт-ліст музеїв-претендентів, буде оголошено до 5 вересня.

У період з середини вересня до середини жовтня цього року відбудуться оціночні візити в музеї, що були підтримані першим колом експертної ради - з метою оцінки потенціалу музею та його здатності втілити заплановане.

В рамках візиту буде проведено інтерв’ю з ключовими працівниками музею, а також оцінка навичок і досвіду роботи з бюджетом й виконання фінансових вимог.

Нагадаємо, фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" оголосив про конкурс у рамках проекту "Динамічний музей" у березні цього року. 

Проект "Динамічний музей" покликаний допомогти українським музеям розвинути власні ресурси відповідно до міжнародних музейних стандартів, а також реалізувати проекти, котрі можуть мати експериментальний характер або базуватися на досвіді вітчизняних і зарубіжних музеїв.

Це можуть бути нові форми просвітницької роботи, нові принципи формування та презентації музейних колекцій, нові способи адміністративної роботи (наприклад, запровадження PR- та фандрейзингових складових роботи).

Це мусять бути дії, котрі наблизять музей до своєї аудиторії, перетворять його на жвавий осередок культурного обміну, а також сприятимуть стабільному розвитку музейних програм надалі.

Читайте також: "Як зробити супер-музей. Досвід Кракова і Парижа"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.