Модель Playboy поновлено на роботі у Лаврі

Нове керівництво Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника відновило на посаді заступника гендиректора колишню фотомодель Владу Прокаєву.

Про це повідомляє УП з посиланням на ТСН.

В сюжеті йдеться про те, що вдень до Лаври прибув чиновник мінкульту Андрій Вінграновський.

"Він попросив відчинити йому актову залу, зібрати колектив та зачитав наказ про призначення Наталії Клименко виконувачем обов'язків гендиректора заповідника", - зазначає телеканал.

До директорського кабінету новопризначена Клименко потрапити не зуміла: ключів чомусь відшукати не змогли. У результаті свій перший наказ нова очільниця установи переслала до відділу кадрів факсом.

Першим наказом Клименко "на посаді заступника гендиректора лаврського заповідника поновлюється Влада Прокаєва". Скасовані також укази про звільнення ще чотирьох членів її команди.

Пізніше за присутності комісії та охорони двері директорського кабінету відкрили слюсарі. Клименко оглянула приміщення та вийшла, наказавши опечатати двері до понеділка.

Сама ж тепер уже екс-директор Лаври від учора перебуває у кардіологічному відділенні київської лікарні. Медики заборонили їй приймати відвідувачів.

Телефоном Ліснича повідомила, що міністр був проінформований про це, тому пояснення Вінграновського про "зникнення" керівника неправдиві.

За її словами, Кулиняк побажав їй одужання, а про звільнення в розмові не йшлося. Тому наказ вона оскаржуватиме.

"Я буду позиватися до суду. Однозначно", - пообіцяла Ліснича.

У коментарі для газети "Сегодня" звільнена гендиректор заявила, що насправді у Печерському заповіднику відбулося "захоплення" відділу кадрів і до цього причетний родич міністра культури Михайла Кулиняка.

"Звільнені люди захопили відділ кадрів, а серед них є, до речі, і родич міністра культури. Це дуже важливо, я хочу підкреслити", - заявила Ліснича.

"Ситуація дивна, особливо для колективу.  Адже на зборах з колективом заповідника міністр пообіцяв, що ситуацію обговорить Наглядова рада Лаври 14 серпня. Ніхто нічого не розуміє", - додала Ліснича.

"Хоч я на лікарняному, робота в нас не припинена, ми розробили структуру й штатний розклад, зручний для колективу, а не для міністерства", - заявила Ліснича.

"Я б хотіла, щоб за колектив Лаври заступилися президент і прем'єр. А Влада Володимирівна (Прокаєва) - гарна акторка. Хоча я їй так довіряла..." – ледь не зі сльозами в голосі розповіла Ліснича.

Як відомо, після конфлікту керівництва заповідника та колективу директор Ліснича підписала накази про звільнення 4 своїх заступників і близько 20 співробітників заповідника.

Після звільнення її заступниця Прокаєва зізналася, що за посаду вона заплатила 50 тисяч доларів міністру культури Михайлу Кулиняку.

Сам міністр заперечив, що будь-коли брав хабарі, і заявив, що позиватися до Лісничої та Прокаєвої не збирається, так само, як і звільняти їх. При цьому Лісничій було оголошено догану.

Пізніше міністерство звільнило гендиректора заповідника Вікторію Лісничу.

Владу Прокаєву-Литовченко призначили на посаду на початку червня цього року. Ліснича була призначена гендиректором заповідника у січні цього року.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.