Спецпроект

У директора "Київської фортеці" відібрали квартиру, бо вона завелика

У екс-директора музею "Київська фортеця" В'ячеслава Кулинича забрали надану міською владою квартиру, оскільки "метраж даної квартири перевищує норми, які суперечать житловому законодавству України".

Така відповідь на запит до Київської міськдержадміністрації щодо повернення Кулиничу подарованої до Дня працівника культури квартири надійшла до депутата Київради (БЮТ-Батьківщина) Олександра Бригинця.

"Коли КМДА вручала В. Кулиничу квартиру - на свято перед камерами - ніяких проблем з її метражем не було, - зазначив Бригинець. - Але після звільнення його з посади директора Київської фортеці виявилося, що квартира не відповідає нормам житлового законодавства".

У відповіді КМДА зазначається, що акти та документи на оформлення житла родині Кулінічів було передано до квартирного відділу Шевченківської райдержадміністрації для затвердження спільного рішення та видачі ордера.

При опрацюванні документів нібито виявилося, що метраж даної квартири перевищує норми, які суперечать житловому законодавству України.

Нагадаємо, 17 липня з посади директора Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" звільнили В’ячеслава Кулинича. Згодом стало відомо, що в нього відібрали урочисто подаровану головою КМДА Поповим квартиру.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.