ПОМЕР НІЛ АРМСТРОНҐ - ПЕРША ЛЮДИНА НА МІСЯЦІ

Американський астронавт Ніл Армстронґ – перша людина, яка ступила на поверхню Місяця – помер на 83-му році життя.

Про це повідомляє ВВС.

У заяві його родини сказано, що причиною смерті стали ускладнення, котрі виникли після операції на серці, яку йому робили раніше цього місяця.

20 липня 1969 року він зійшов на поверхню супутника Землі, сказавши свою знамениту фразу: "Маленький крок для людини – і величезний стрибок для всього людства".

Президент США Барак Обама заявив, що Армстронґ був "одним з найбільших американських героїв – не лише своєї епохи, а й усіх часів".

У листопаді він отримав Золоту медаль Конгресу – найвищу цивільну нагороду в США.

Армстронг був командиром корабля "Аполлон 11". За його приземленням на Місяць стежили понад 500 мільйонів телеглядачів.

1969: перші люди на Місяці. ВІДЕО

Армстронґ та його колега, астронавт Едвін Олдрін, відомий як Базз, провели на Місяці біля трьох годин, збираючи зразки породи, проводячи досліди та знімаючи фотографії.

"Вид був просто неймовірний, не схожий ні на що, з того, що я коли-небудь бачив", - сказав якось Армстронґ.

Армстронґ висаджується на Місяць із своєю легендарною фразою про один крок

Пан Олдрін зазначив: "Неймовірно сумно, що наш екіпаж не зможе бути в повному складі на 50-літньому ювілеї місії… Я запам’ятаю його як дуже здібного командира".

Місія "Аполлон 11" стала останньою для Амрстронґа. В 1971 році він залишив НАСА і став викладати розробку аерокосмічної техніки.

Перший політ на літаку для Ніла Армстронґа, який народився в 1930 році в Огайо, відбувся, коли йому було шість років. Здійнявшись у небо разом з батьком, хлопець раз і назавжди захопився польотами.

 Ніл Армстронґ у 1960-х

У 1950-х роках під час Корейської війни він літав на винищувачах військово-морських сил, а в 1962 році став учасником американської космічної програми.

Журналісти кажуть, що Армстронґ завжди залишався скромним і ніколи не дозволяв собі потрапити під вплив романтичного ореолу космічних досліджень.

1984: перша людина, яка стала супутником Землі. ВІДЕО

У своїй заяві родина Армстронґа високо оцінює його, як "американського героя, що став таким з примусу", який "чесно служив своїй нації як пілот військово-морських винищувачів, пілот-випробувальник та астронавт".

У заяві не сказано, де саме помер Армстронґ. 7 серпня йому зробили операцію, щоб розкупорити чотири коронарні артерії.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.