Спецпроект

Музей історії Києва зустрів десятитисячного відвідувача. ФОТО

Музей історії міста Києва в п'ятницю відвідав десятитисячний відвідувач. Ним стала киянка, мешканка Солом'янського району Марія Волошина.

Про це повідомляє прес-служба КМДА.

"Тільки два тижні тому відбулося відкриття Музею після восьмирічної перерви в роботі, а сьогодні він вітає свого десятитисячного відвідувача", - зазначив заступник голови КМДА Леонід Новохатько.

З нагоди ювілейного відвідування гостя отримала запрошення з відповідним написом і книгу "Особняки Києва".

Крім того, вона стала володаркою квитка на двох, що дає право безкоштовного відвідування всіх відділень Музею історії міста Києва протягом року.

Музей історії міста Києва

У травні Попов урочисто відкрив музей історії міста Києва. Серед експонатів - археологічні пам'ятки часів Київської Русі, барельєф архангела Михаїла з міської ратуші, особисті речі видатних киян, живопис, твори мистецтва. Вхід до Музею історії Києва коштує 35 грн для дорослого, 15 грн для дітей.

При цьому колишні директори музею стурбовані подальшою його долею. Створений рішенням уряду УРСР в 1978 році, музей спершу розміщувався у так званому "будиночку Петра І-го" на Подолі, а в 1982-му з нагоди святкування 1500-річчя Києва переїхав у Кловський палац на Липках.

У травні 2004 року будівлю Кловського палацу передали Верховному Суду, а музей переїхав на верхні поверхи Українського дому. З того часу МІК не має можливості організувати повноцінну експозицію.

Сьогодні Музей історії Києва - це фондосховища в Українському домі, в "будиночку Петра", це музеї-філії і новозбудована будівля для виставок на "Театральній".

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.