Спецпроект

Музей історії Києва зустрів десятитисячного відвідувача. ФОТО

Музей історії міста Києва в п'ятницю відвідав десятитисячний відвідувач. Ним стала киянка, мешканка Солом'янського району Марія Волошина.

Про це повідомляє прес-служба КМДА.

"Тільки два тижні тому відбулося відкриття Музею після восьмирічної перерви в роботі, а сьогодні він вітає свого десятитисячного відвідувача", - зазначив заступник голови КМДА Леонід Новохатько.

З нагоди ювілейного відвідування гостя отримала запрошення з відповідним написом і книгу "Особняки Києва".

Крім того, вона стала володаркою квитка на двох, що дає право безкоштовного відвідування всіх відділень Музею історії міста Києва протягом року.

Музей історії міста Києва

У травні Попов урочисто відкрив музей історії міста Києва. Серед експонатів - археологічні пам'ятки часів Київської Русі, барельєф архангела Михаїла з міської ратуші, особисті речі видатних киян, живопис, твори мистецтва. Вхід до Музею історії Києва коштує 35 грн для дорослого, 15 грн для дітей.

При цьому колишні директори музею стурбовані подальшою його долею. Створений рішенням уряду УРСР в 1978 році, музей спершу розміщувався у так званому "будиночку Петра І-го" на Подолі, а в 1982-му з нагоди святкування 1500-річчя Києва переїхав у Кловський палац на Липках.

У травні 2004 року будівлю Кловського палацу передали Верховному Суду, а музей переїхав на верхні поверхи Українського дому. З того часу МІК не має можливості організувати повноцінну експозицію.

Сьогодні Музей історії Києва - це фондосховища в Українському домі, в "будиночку Петра", це музеї-філії і новозбудована будівля для виставок на "Театральній".

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.