В Умані очікують 25 тисяч хасидів. "Це має бути як Євро"

Перший літак з прочанами-хасидами прибув з Ізраїлю в Україну на святкування єврейського нового року. Головний рабин каже, що Україна повинна використати досвід Євро-2012 для організації паломництва.

Про це повідомляє LB.ua з посиланням на заступника міського голови Умані Петра Паєвського.

"Масовий приліт прочан очікується 12 вересня, це ще 28 літаків", - сказав заступник мера на прес-конференції в понеділок у Києві.

За його словами, приймає літаки міжнародний аеропорт "Бориспіль" (28 бортів), а також аеропорт Одеси (12 бортів). Крім того, очікується прибуття літаків з Ізраїлю з прочанами в аеропорт Вінниці.

"Всього ми очікуємо до 26 тисяч прочан", - підкреслив Паєвський. Така цифра, за його словами, складається, виходячи з даних авіаліній України та Ізраїлю про прибуття 22 тис. прочан чартерними рейсами.

Як зазначив заступник мера, необхідно також враховувати те, що хтось прибуде до Умані і наземним транспортом. Таким чином, кількість прочан може досягти 25-26 тис. осіб.

За словами головного рабина Києва та України Якова Дов Блайха, "цього року Україна отримала дуже гарний досвід під час прийому гостей чемпіонату Євро-2012 і повинна взяти ці навички на озброєння, зокрема, в плані поліпшення інфраструктури Умані".

Рабин сказав, що в Умань вже більше ніж 20 років щорічно приїжджають на святкування єврейського нового року близько 25-30 тис. осіб.

"Але держава наразі не розуміє стратегічної потреби вкладення інвестицій. Це було б в інтересах усіх, якщо були б нормальні умови", - зазначив Дов Блайх. При цьому, він провів аналогію з Євро-2012, коли Україна приймала правила, встановлені УЄФА.

"Чому ж тут це неважливо? Ми сподіваємося, що уряд побачить важливість цієї події... ми будемо розглядати питання інвестицій в свою ж економіку. Це буде на благо і українського народу", - зазначив рабин.

Як відомо, у травні 2011 року посол Ізраїлю в Україні Зіна Калай-Клайтман заявила, що вважає за необхідне прийняття Верховною Радою закону про надання офіційного статусу прочан ізраїльським хасидам, які щорічно відвідують могилу цадика Нахмана в Умані.

Минулого року в Умані очікували прибуття рекордної кількості хасидів - близько 70 тисяч прочан.

Восени щороку прочани-хасиди їдуть до Умані, щоб на могилі свого духовного лідера Рабі Нахмана відсвяткувати Рош-га-Шан (новий рік).

Нахман народився в м. Меджибіж (нині Хмельницька обл.) 1772 року (5532 року від створення світу за єврейським календарем). Потім вів кочовий спосіб життя, бував у різних містечках України, переважно, в Медведівці і Златопіллі, а останні 8 років життя провів у Браславі (зараз - Білорусь).

1808 року Нахман захворів на туберкульоз, оселився в Умані, де і був похований 1810 року. Відтоді це місто стало центром поклоніння хасидів, куди вони з'їжджаються зі всього світу кожен єврейський новий рік.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.