Google запустив сайт про історію кібернетики і комп'ютерів в Україні

Компанія Google спільно з Фондом історії та розвитку комп'ютерної науки і техніки створили проект "Інформаційні технології в Україні: історії та особистості" - про те, як народжувалися перші ЕОМ в Україні і які люди їх створювали.

Про це ІП повідомили у прес-службі Google в Україні.

Проект став можливим завдяки книгам і статтям відомого українського вченого Бориса Малиновського - очевидця та учасника цих подій, який першим висвітлив тему становлення української ІТ-галузі.

Інтернет-адреса проекту - uacomputing.com.

На сайті можна прочитати серію цікавих історій про становлення комп'ютерних технологій і електронних обчислювальних машин (ЕОМ) в Україні:

- появу "Машини логічного мислення" професора О.М. Щукарьова;

- відкриття академіком В.Є. Лашкарьовим p-n переходу, на основі якого був створений напівпровідниковий транзистор;

- створення першого в СРСР і континентальній Європі комп'ютера – "МЭСМ" - під керівництвом С.О. Лебедєва.

МЭСМ - 60 років першому комп'ютеру на континенті!

Окремої уваги заслуговують історії створення першої керуючої машини широкого призначення "Дніпро" і появи перших радянських попередників персональних комп'ютерів.

Далі почалася розробка і впровадження спеціалізованих комп'ютерів і систем управління для військово-морського флоту ("Успіх", "Карат", "Зірка") під керівництвом талановитих інженерів-конструкторів І.В. Кудрявцева, В.М.Плотнікова, О.М.Алещенко, та ін, а також створення бортових комп'ютерів для найпотужніших ракет: від "Сатани" до "Бурану".

Микола Амосов - широко відомий в Україні як видатний хірург і відомий письменник. У нашому проекті розкрита інша, не менш важлива частина його життя, присвячена становленню біокібернетики в Україні, засновником якої він став.

 Перша сторінка проекту має веселенький дизайн

Історію життя і творчості Віктора Глушкова, основоположник інформаційних технологій в Україні, неможливо вмістити в одну статтю.

Він увійшов у вітчизняну історію ІТ як розробник теорії цифрових автоматів, творець багатопроцесорних макроконвеєрних суперЕОМ і організатор Інституту кібернетики АН України, але "головною справою життя" Глушков вважав проект створення Загальнодержавної автоматизованої системи управління економікою СРСР – "ОГАС", з історією якої ми пропонуємо ознайомитися на нашому сайті.

Як створювалася перша у світі енциклопедія кібернетики. Глушков і Бажан

Всього за три післявоєнних десятиліття комп'ютеробудування в Україні наблизилося до світового рівня і подарувало світові цілу низку грандіозних відкриттів і винаходів. В Україні були створені і стали серійно випускатися близько ста різних типів комп'ютерів.

"Історія, на прикладі подій, що відбулися за три післявоєнних десятиліття, показує, - в Україні можливо створювати комп'ютери і технології світового рівня, -  зазначив президент Фонду історії та розвитку комп'ютерної науки і техніки Борис Малиновський. - І я вірю, що в майбутньому Україна не залишить без уваги отриманий раніше досвід і зуміє повторити "комп'ютерний бум" післявоєнних років".

"Ми сподіваємося, що цей проект допоможе українцям відродити інтерес до історії власної країни, - додав директор Google в Україні Дмитро Шоломко. - Допоможе дізнатися нові, часто несподівані факти щодо доробку українських вчених у розвиток світової науки, і отримати натхнення для роботи над новими відкриттями та розробками майбутнього".

Дивіться також:

Інтер-Нєт! Чому СРСР не зміг створити єдину інформаційну систему

Google присвятив головну сторінку уродженцю Львова

В панорамах Google з'явилися історичні пам'ятки Європи. ФОТО

1984: реклама першого Macintosh від Apple. ВІДЕО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.