Україна - четверта в конкурсі з фотографування історичних пам'яток

За числом завантажених фотографій на міжнародному фотоконкурсі "Вікі любить пам’ятки" Україна вийшла на четверте місце в світі, обігнавши Францію.

За даними інструментального сервера конкурсу на 28 вересня 560 учасників завантажили 21 800 світлини, однак ці числа невпинно зростають, повідомляє "Вікімедіа Україна".

Водночас, загальне число пам’яток перевищує 40 000.

Мета конкурсу "Вікі любить пам'ятки" – зібрати у Вікіпедії фотографії усіх пам’яток культурної спадщини світу.

Конкурс триватиме до 30 вересня. Протягом цього часу фотографи і фотолюбителі різних країн завантажуватимуть свої фотографії на Вікісховище. 21 жовтня в кожній країні будуть відібрані найкращі фотографії, що будуть представлені на суд міжнародного журі, а до 18 листопада буде оголошено найкращого фотографа світу за версією Фонду Вікімедіа.

Українська частина конкурсу вже претендує на рекорд за числом фотографій, наданих на фотоконкурси в Україні.

Число переможців буде взначатися в залежності від кількості спонсорів, які нададуть призи. Будуть відзначені як автори найкращих фотографій, так і фотографи, які відзняли найбільше число пам’яток.

Детальніше — на сайті wlm.org.ua.

Нагадаємо, на початку вересня 2012 року Україна стала десятою за кількістю сфотографованих об'єктів у рамках конкурсу "Вікі любить пам'ятки".

Вікіпедія - електронна енциклопедія, заснована в 2001 році Джиммі Bейлсом і Ларрі Сенгером. Власником сайту виступає "Фонд Вікімедіа", що має 19 регіональних представництв.

Основною особливістю енциклопедії є те, що створювати і редагувати статті може, в принципі, кожен користувач інтернету. Вікіпедія створюється багатьма добровольцями з усього світу на 282 світових мовах. Вона містить понад 20 мільйонів статей.

Українська Вікіпедія за числом статей (більше 400 тисяч) перебуває на 14-місці в світі, а за щомісячною відвідуваністю у 2012 році займала від 26-го (у червні і серпні) до 20-го (у квітні) місця серед 285 Вікіпедій різними мовами світу.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська Вікіпедія вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.