Спецпроект

Кандидат організовує екскурсії в музей, яким керує його дружина

Кандидат-самовисуванець у виборчому окрузі №220 Валерій Міронов організовує екскурсії для школярів в Національний художній музей.

Про це повідомляє УП з посиланням на активістів громадянської мережі "Опора".

Кандидат пропонує школярам свого округу вхідні квитки в музей, де в.о. директора є його дружина Тетяна Міронова.

За інформацією "Опори", керівництво музею зобов'язало працівників провести у вересні і жовтні більше 50 екскурсій для школярів Подільського району Києва.

"Музейники не встигають виконувати такі обсяги роботи. До того ж не всі відвідувачі можуть потрапити на екскурсію через надмірну завантаженість", - зазначили в організації.

"На вході в музей школярам, ​​їх батькам і вчителям видають листівки, в яких громадська організація "Право киян" та її почесний глава Валерій Міронов запрошують долучитися до української культури і відвідати експозицію", - уточнили в "Опорі".

Такі дії кандидата є застосуванням непрямого підкупу виборців, а також інституційного адмінресурсу з боку його дружини, вважають активісти.

Як відомо, у липні цього року через протиріччя з керівництвом Національного художнього музею звільнився заступник гендиректора музею з економічних питань Микола Скиба.

Міронову було призначено в.о. гендиректора у квітні цього року, після скандалу зі звільненням попереднього директора Анатолія Мельника.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.