Спецпроект

В музеї продемонструють Пабло Пікассо як літератора

У музеї Соломона Гуггенхайма відбудеться читка однієї з двох п'єс, написаних художником Пабло Пікассо "Бажання, спіймане за хвіст". Читка пройде 14 і 15 жовтня - у дні, коли в музеї буде йти виставка чорно-білих робіт іспанця.

Про це пише The New York Times.

Пікассо написав безсюжетну сюрреалістичну п'єсу за чотири дні в 1941 році в Парижі, під час хвороби. Дію п'єси переказати неможливо - вона незв'язна, при цьому сама п'єса насичена грою слів і неординарними образами і героями, яких, наприклад, звуть Товстоступ і Круглоконч.

При створенні п'єси на Пікассо вплинули умови життя під час війни - нестача їжі та погане опалення. У п'єсі в якості окремих дійових осіб зустрічаються ступні, які повторюють фразу "мої обморожені пальці". На літературну творчість Пікассо також вплинули його друзі поети Гійом Аполлінер і Макс Жакоб.

Музей Соломона Гуггенхайма - музей мистецтва в США, одне з провідних зібрань сучасного мистецтва у світі. Веде свою історію зі створення в 1937 році Фонду Гуггенхайма. Засновник музею - меценат Соломон Роберт Гуггенхайм.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.