Спецпроект

В Москві єврейську історію покажуть в 4D, а російську - очима євреїв

В Москві 11 листопада в приміщенні Бахметьєвського автобусного парку відкриються Єврейський музей та Центр толерантності.

Про це пишуть Известия.

Територія площею 8,5 тис. кв. м вмістила 12 павільйонів, де можна подивитися фільми, щось дізнатися і на місці обговорити, провести зустрічі з носіями національної традиції.

Відкриваються одразу дві установи - музей і Центр толерантності. Перший доверху начинений передовими інтерактивними технологіями. Звична "колекція предметів" теж є, але не вона лежить в основі експозиції.

Частиною експозиції стане сам відвідувач, без нього музей не запрацює. Глядач підійде - включиться світло, запуститься відео. Якщо він не натисне кнопку на експозиційному столі - він не запрацює. Артефакти тільки підтримують виставку.

З музею можна перейти в Центр толерантності. Центр навчальний: через фільми і лекції на платформі діалогу різних культур будуть виховувати повагу до людей різних релігій і фізичних здібностей. У центрі також розроблені програми для дорослих, курси підвищення кваліфікації для вчителів.

Для центру спеціально створені конфліктні ролики. Організатори пояснюють: в них спочатку все здається ясним: "свої", "чужі", "міські", кавказці. А потім виявляється, що від чужинця щось залежить у твоєму житті. Наприклад, він хірург і повинен зробити твоїй мамі операцію; його вбили в міжнаціональній бійці, і операцію робити нікому. При обговоренні цього сюжету стає ясно, що люди по-різному сприймають будь-яку ситуацію в залежності від кількості знань про неї. Творці центру переконані, що нетолерантність - завжди наслідок нестачі інформації. У лекторії перед кожним слухачем iPad, він дозволяє активно брати участь в обговоренні.

Історична частина музею починається "від витоку" - від створення всесвіту. Потім розповідають про поширення євреїв по всьому світу після руйнування Першого і Другого храмів, про життя в Російській імперії в XVII-XVIII століттях і в кінці XIX - початку XX століття, революції, радянський період до війни, Велику Вітчизняну, післявоєнний час і нинішній. Біблійна історія стала темою 4D-кінозалу: крім об'ємного зображення відвідувачі відчувають вібрацію крісел, вітер, їх може обдати паром.

Коли в Федерації єврейських громад створювали музей, з'ясували, що з XVIII століття розповідати доведеться фактично не історію євреїв, а історію Росії.

Цей музей - історія Росії крізь призму єврейського досвіду. У XIX-ХХ століттях історія євреїв Росії - це на 95% історія Росії: у них не було своїх анклавів, вони не жили в рамках своєї традиції.

Періоду Великої Вітчизняної війни присвячена найбільша експозиція, вона включає танк Т-34 і літак По-2 в натуральну величину.

На музей і центр не витрачено жодної копійки бюджетних грошей. Приватну установу будували на приватні пожертвування.

Крім постійної і тимчасової експозицій при музеї буде бібліотека, магазин, науковий центр, конференц-майданчики, дитячий центр і кошерне кафе. Перший "тимчасовий" проект - московські євреї в фотороботах Павла Самохвалова.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.