Спецпроект

Музей Магдебурзького права розвалюється через реконструкцію Поштової. ФОТО

Музей історії Магдебурзького права в Києві, на Поштовій площі, тріщить через будівництво транспортної розв'язки. На східній стороні історичної будівлі з'явилися двометрові тріщини, в які можна просунути пачку сірників.

Про це пише Gazeta.ua.

Через аварійний стан постійну виставку присвячену 500-й річниці самоврядування столиці вирішили закрити, а експонати вивезти у безпечне місце.

Музей знаходиться у будівлі колишнього поштового двору і є підрозділом державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ".

Станцію побудували в 1862 році для сортування кореспонденції, яка приходила в Київ. У 70-х роках частина будівель знесли для будівництва метро та розширення Набережного шосе.

"Три роки тому тут провели капітальний ремонт, але тепер через будівництво розв'язки ремонт потрібно робити ще раз. Коли будинок пішов тріщинами, нас вирішили виселити тимчасово, експонати в архів вивезти", - розповідає науковий співробітник музею Микола Дегтярьов. 

 

Відремонтувати і повернути музей до роботи обіцяють наступного року, в травні, коли святкуватимуть День Києва. Працівники кажуть, що вірять, що повернуться сюди.

Втім, побоюються через те, що на будинк є багато претендентів, бо знаходиться він у самому історичному центрі Києва. Працівники сподіваються, що в разі небезпеки громадськість виступить на захист.

"Будинок розвалюється через розхлябаність архітекторів, які думали, що тут можна будувати безкарно. Ніхто не врахував ціну будинку і його вік. Думали, що витримає, а тут не витримав", - додав ще один співробітник музею. Своє ім'я і прізвище не називає.

Тим часом, реконструкція Поштової площі йде повним ходом. Будівельники вже встановили першу секцію нової розв'язки. Ведуться роботи по спорудженню тунеля, виїмка грунту, пристрій монолітно-залізобетонного перекриття для підземного пішохідного переходу.

Поштову площу на реконструкцію закрили в травні. Відкриття заплановане на 25 травня 2013 року.

Теми

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.