Спецпроект

Уряд просить у "Київської фортеці" 1 га для будівництва розв'язки

Відповідно до протокольного доручення в.о. прем’єр-міністра Азарова та розпорядження КМДА Київська фортеця має надати для реконструкції транспортної розв’язки близько 1 га землі.

Про це голові комісії Київради з питань культури та туризму повідомив колектив Історико-архітектурної пам’ятки-музею "Київська фортеця".

До колективу музею надійшло звернення КП "Дирекція шляхо-транспортних споруд м. Києва" з проханням надати згоду на відведення частини земельної ділянки, що належить музею, для реконструкції транспортного вузла на правобережних підходах до Південного мосту зі з’їздами з вул. Саперно-Слобідської на Столичне шосе.

Будівництво проходитиме біля підніжжя Лисої гори (там знаходиться пам’ятка військово-оборонної архітектури Лисогірський форт), частину якої "зріжуть" заради встановлення підпори.

Комунальне підприємство мотивує своє клопотання щодо надання земельної ділянки відсутністю альтернативної землі для реконструкції транспортного вузла.

Один з валів Лисогірського форту. Фото: encyclosights.com

Земельна ділянка за адресою вул. Саперна-Слобідська, 78 надана у постійне користування музею "Київська фортеця". Територія має заповідний статус і на неї поширюється Закон України "Про охорону культурної спадщини".

Бригинець направив звернення до Азарова, в якому вимагає відмовитися від ідеї використання землі Київської фортеці для реконструкції транспортного вузла на правобережних підходах до Південного мосту.

Як відомо, зараз музей "Київська фортец" залишається без керівництва - його директор В'ячеслав Кулініч був звільнений у липні цього року за "порушення трудової дисципліни".

Сам директор заявляв, що причиною звільнення була його відмова виконати рішення Київради про передачу башти № 4 Київської фортеці приватному музею "Платар" в оренду на 49 років. Він оскаржив своє звільнення в суді.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення (XVIII-XIX сторіч) в Європі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.