Помер режисер радянського Вінні Пуха

У понеділок, 3 грудня, у Москві помер російський режисер анімаційного кіно Федір Хитрук, повідомили в Асоціації анімаційного кіно.

Федір Савелійович Хитрук народився 18 квітня 1917 року в Твері. 20-річним юнаком він прийшов на студію "Союзмультфільм", де пропрацював майже півстоліття.

Як аніматор він створив 200 персонажів у 102 фільмах, серед них - Оле-Лукойє, Снігова Королева і Червона Шапочка. Серед режисерських робіт Хитрука такі відомі мультфільми, як "Вінні-Пух", "Історія одного злочину", "Фільм-фільм-фільм", "Канікули Боніфація".

За свою довгу кар'єру Федір Хитрук нагороджений багатьма кінематографічними преміями і призами. Він - народний артист СРСР (1985), лауреат Державних премій СРСР (1976, 1982), Державної премії НДР із мистецтва (1972).

Дивіться також: "1970: "Як козаки у футбол грали". Мультик УРСР часів застою"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.