Спецпроект

У столичному музеї показують ширми з гранатами і оголеними дівчатами. ФОТО

На цьому тижні в Музеї історії Києва представили нову виставку "Art & Wood". Це практичні, побутові арт-об'єкти - стільці, ширми, скрині, які розписали українські митці.

Про це пише gazeta.ua.

Проект стартував рік тому. "З кожним із художників ми обговорювали, кому з яким об'єктом цікаво працювати, - розповідає про задум виставки Маріанна Джулай, куратор проекту" Art & Wood ". - Я розробила основні ескізи побутових речей - стільців, ширм, столиків, тумбочок, ящиків. Замовили їх у столярній майстерні. Це прості дерев'яні меблі класичних форм ".

фото Олексій Белюсенко

Далі художники на свій смак їх оформляли. Крім ширм, стільців і скринь на виставці показують авторську кераміку, живопис, графіку. Сам проект - це експеримент на грані мистецтва і дизайну. Тут можна побачити мінімалістичні, функціональні стільці і ширми з пластинками. Або розписані пейзажами або декоровані під телевізор скріни, розмальовані торшери і футуристичні скульптури.

"Всі художники дуже не схожі один на одного. Наприклад, Алла Жмайло зробила в ширмі невеликі дірочки і через них нанизувала з тонкої соломи мереживні візерунки. Ширма Олексія Белюсенко із зображеннями оголених дівчат. Дуже витончена робота. Є і дуже "соковита" за кольором - ширма з гранатами. Зроблена в істинно грузинському колориті", - додає Маріанна Джулай.

фото Олексій Белюсенко

У виставці взяли участь 19 художників: Марта Базак, Олексій Белюсенко, Леонід Бернат, Груша (Григорій Столбченко), Ігор Єлісєєв, Ірина Єремєєва, Алла Жмайло, Неллі Ісупова, Сергій Козак, Надія Козак, Тетяна Кисельова, Олексій Малих, Оксана Попінової, Олена Придувалова, Тетяна Рубльова, Іван Семесюк, Борис Фірцак, Давид Шарашидзе.

Тут показують роботи з попередньої колекції і зовсім нові, створені спеціально для цієї виставки.
Музей знаходиться по вулиці Богдана Хмельницького, 7. Виставка триватиме до 14 грудня.

Теми

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.