Спецпроект

Музей Арктики і Антарктики в Петербурзі не хоче віддавати будівлю РПЦ

Керівництво музею висловило свою неготовність задовольнити раптову вимогу РПЦ повернути будівлю колишнього Микільського храму в своє відання.

Про це пише metronews.ru.

Директор музею Арктики і Антарктики Санкт-Петербурга Віктор Боярський заявив, що дирекція музею нікому віддавати нічого не буде на тих умовах, які існують зараз.

Нагадаємо, що на розгляд Комітету з міського майна, Російська Православна Церква направила 52 заяви з метою повернення будівель, які колись належали їм, відібраних після революції. Серед іншого в список потрапив музей Арктики і Антарктики, колишня церква Святого Миколая.

Між тим, як зазначає Віктор Боярський, будівля музею знаходиться у федеральній власності, а не міській, у комітет з якої РПЦ подавало заявку. Таким чином, міська влада не може вирішувати долю згаданого будинку.

Директор музею також підкреслив, що, в будь-якому випадку, не готовий віддавати нікому будівлю, якщо для музею не запропонують ніякої альтернативи.

"Ми працюємо тут 75 років. Ми також займаємося вихованням молоді. Адже у нас в країні не тільки РПЦ може цим займатися", - підкреслив Віктор Боярський.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.