Спецпроект

На Хортиці планують створити перший в Україні музей судноплавства

Археологи національного заповідника за два десятки років назбирали у Дніпрі стільки ексклюзивних експонатів, що вони просто не вміщуються в ангар для двох великих літаків.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Крім того, переконані фахівці, все це багатство зацікавить іноземних науковців та туристів, адже деякі човни не мають аналогів у світі.

Ідею створення музею судноплавства у Запоріжжі виношують ще з дев’яностих років, коли археологи Національного заповідника "Хортиця" активно розпочали діставати раритети з дніпровського дна.

Перші експедиції показали, що у Дніпрі лежить ціла історія України. Лише у акваторії Хортиці у 18 столітті був цілий військовий флот, який боронив південні кордони Російської імперії, до складу якої входила тоді частина України.

За п’ятнадцять років підводники виявили 5 стародавніх кораблів. Серед них козацька чайка і бригантина, які майже на 70 відсотків готові до виставлення у музеї. Все це абсолютно ексклюзивні експонати, кажуть фахівці.

Крім того поблизу Хортиці все ще чекають свого часу щонайменше 3 судна Дніпровської флотилії та близько п’яти часів епохи бронзи. Очевидно, наголошують фахівці, Хортиця була своєрідним центром судноплавства і багато цікавинок ще попереду.

Але є й інша сторона медалі. Фінансування на підняття та консервацію цих кораблів з державного бюджету практично не виділяється. Так, лише Бригантину було доведено до майже 70-відсоткової готовності завдяки втручанню волонтерів.

Робота триває і сьогодні лише завдяки ентузіазму 7 археологів та кількох волонтерів. Але підводні артефакти з часом руйнуються, а підняття лише однієї Бригантини коштувало близько 100 тисяч доларів.

Але попри це на Хортиці не полишають надії. Побудова музею судноплавства внесена до Генерального плану розвитку Національного заповідника. За проектом це будівля у вигляді восьмикутної зірки. У кожному куті – судно. За попередніми розрахунками на це потрібно 15 мільйонів гривень. Генеральний директор Національного заповідника "Хортиця" Максим Остапенко покладає великі надії на проект. Це буде надсучасний музей, аналогів якому немає в Україні, каже він.

Упродовж року Хортицю відвідує понад 250 тисяч туристів. Після створення музею судноплавства очікується збільшення туристичного потоку втричі. Попит на це є, говорять фахівці. Тут бувають люди із найвіддаленіших куточків світу.

Останні знахідки поблизу Хортиці підтверджують важливість створення такого музею. Археологи кажуть, що буремне минуле України готує багато сюрпризів у майбутньому.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.