Спецпроект

Мінський музей ляльок перетворився на музей-трансформер

Музей ляльок при Білоруському державному театрі ляльок перетворився на музей-трансформер. Побачити оновлений варіант першого в своєму роді іграшкового комплексу можна буде вже 12 січня.

Про це пише "Белорусское телеграфное агентство".

 

Нові щити, плакати та освітлення - переоснащення музею відбулося вперше за 18-річну історію його існування. Звичним варіантом з шафами та посадженими в них ляльками сучасників не здивуєш. А ось трансформація простору в різних площинах - нове навіть для досвідченого глядача.

Ексклюзивною вважається і нова гратчаста підвісна стеля. "Вона дуже зручна у роботі, до неї кріпляться ляльки. Конструкція дозволяє кардинально міняти планування. Тобто з кожною виставкою буде створюватися відчуття, що потрапляєш в інший музей", - каже головний художник театру Валерій Рачковський.

Відвідувачі зможуть оцінити не тільки модернізований образ музею. Глядачам приготували ще один подарунок - оновлену експозицію. У виставковій залі представлені реставровані ляльки кращих вистав, знакових для історії театрального мистецтва країни. "Симон-музика", "Дід і журавель", "Цар Ірод", всього в експозиції налічується близько 100 експонатів з 25 вистав. "Ми не думали, що з'явиться такий великий обсяг роботи. Ляльки треба було переодягати, перефарбовувати, ремонтувати. Це все робили наші бутафорські цехи", - сказав директор театру Євген Клімаков.

Дерев'яні ляльки, герої з пап'є-маше, маріонетки - ляльки на виставці відрізняються і за матеріалом, і за розміром. Наприклад, найлегший експонат важить 300 г, а найважчий - 50 кг. Такою лялькою управляли кілька людей одночасно. Серед новинок - макет спектаклю "Майстер і Маргарита".

За традицією до початку сезону музей завжди готує нові виставки, але завдяки нинішнім технічним можливостям знайомства з театральними скарбами будуть проходити частіше. "Зараз ми плануємо проводити оновлення експозиції раз на півроку. У нас в запасниках дуже багато ляльок. Є чим дивувати", - зазначив Євген Клімаков.

Музей ляльок - не єдиний в Білорусі. В обласних лялькових театрах починають проводитися подібні експозиції.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.