Спецпроект

У Чечні відкрився музей журналістики

У Будинку друку Грозного відбулося відкриття музею журналістики. У ньому виставлені старовинні чечено-інгушські і чеченські газети та журнали, а також зразки техніки, портрети загиблих при виконанні обов'язків журналістів.

Про це пише news.mail.ru.

Творцем експозиції є директор Департаменту моніторингу ЗМІ Іслам хату. Він розповів, що ідея створення такого музею з'явилася близько року тому.

"Унікальні зразки журналістської техніки і старовинні видання часом бувають набагато корисніше навіть архівних довідок", - підкреслив він.

На вітринах розташовані експонати часів Другої світової, 80-х років XX століття.

"На засклених полицях музею красуються кінокамера часів Великої Вітчизняної, відеокамера, мікрокассетний диктофон 80-х років 20-го століття, того ж періоду аудіоплеєр, старовинний мікшерський пульт і німецька друкарська машинка 1980 року випуску" - йдеться у повідомленні прес-служби глави Чеченської республіки.

Смерть журналіста. Останні 10 хвилин життя Валєнтіна Януса - уродженця Грозного, оператора з Пскова. Чечня, січень 1995 року

Організатори сподіваються, що фонд музею буде поповнюватися тими експонатами, які зберігаються в родинах загиблих журналістів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.