У Криму відкриється виставка марок УНР, УСРР і Української Держави

В Музеї історії Сімферополя відкриється виставка "Біля джерел української марки", на якій будуть представлені перші марки УНР, Української Держави (гетьмана Павла Скоропадського), Української Соціалістичної Радянської Республіки та незалежної України.

Захід присвячено Дню Соборності та Свободи України, повідомляє "Голос Таврії".

Всього на виставці буде представлено біля 70 експонатів (марок, блоків, частин марочних листів, конвертів) 1918-2011 рр. із колекції кримського історика Андрія Іванця.

"Марка – це штрих-код історичного часу. Вони допомагають відчути на доторк та побачити епоху, якій належать, роблять віддалені часи більш близькими та зрозумілими, - зазначив історик. - Сподіваюсь, що марки Української Народної Республіки періоду Директорії допоможуть всім бажаючим сімферопольцям ближче ознайомитися з періодом, коли було оголошено Акт Злуки про добровільне об‘єднання Наддніпрянщини та західної частини України, а відвідання виставки – цікавіше відзначити День Соборності".

На виставці можна буде побачити стандартні та коммеморативні поштові марки, марки-гроші, фіскальні марки. В експозиції представлені як старовинні українські марки, так і сучасна філателістична продукція, присвячена ним.

Відвідувачі заходу зможуть ознайомитися з першими марками всіх форм української державності ХХ ст., а також локальними кримськими марками 1918 р.

Допомогу в підготовці виставки надали голова Кримської організації Асоціації філателістів України Я.Г. Дубоссарський та колекціонер-боніст М.В. Шаповалов. 

Виставка "Біля джерел української марки" відкриється 22 січня о 12.00 в Музеї історії Сімферополя за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкінська, 17. Вона буде працювати до 6 лютого 2013 року. 

Дивіться також інші матеріали на тему "Філателія"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.