Інститут нацпам'яті видав комікс про убивство нациста. СКАНИ

Польський Інститут національної пам'яті видав комікс про успішний замах Армії Крайової на керівника Варшавського СС Франца Кутчеру - так званого "ката Варшави".

Про це повідомляє Historia.org.pl.

Мальована історія розповідає нам реальний факт замаху польського націоналістичного підпілля на керівника поліції та СС Варшави Франца Кутчери, відповідального за масові страти мешканців окупованого міста.

Обкладинка

Бойова група Армії Крайової вистежила і застрелила Кутчеру у Варшаві у листопаді 1943 року. Під час акції були важко поранені двоє підпільників, пізніше вони померли. Через годину після акції поліція спробувала затримати авто з двома водіями бойової групи, після нетривалої погоні вони покінчили з собою, стрибнувши у Віслу.

Сторінка

Комікс має назву "Замах на Кучеру" і є першим виданням у планованій Інститутом національної пам'яті серії "Іменем Воюючої Польщі", яка розповідатиме про "найважливіші бойові акції АК часів Другої світової війни".

Комікс формату А4 має 54 сторінки.

Деталь

Як відомо, у січні 2013 року керівник Інституту національної пам'яті Польщі Лукаш Камінський спростував власні слова про обопільну причетність АК і УПА до етнічних чисток.

Тоді ж ІНП Польщі змусив одного з польських мобільних операторів відмовитися від використання реклами з образом Володимира Леніна. Камінський назвав Леніна "масовим терористом".

Дивіться також: "1986: останнє інтерв'ю "ката України" Еріха Коха. ВІДЕО"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.