Янукович хоче зберегти легендарний скельний монастир над Дністром. ФОТО

Президент Віктор Янукович доручив Кабміну та Вінницькій облдержадміністрації вжити заходів щодо збереження, реставрації та реабілітації Скельного монастиря в селі Лядова Могилів-Подільського району Вінницької області.

Заходи присвячено 1000-річчю заснування Скельного монастиря, повідомляє відповідний указ, розміщений на офіційному сайті глави держави.

Янукович доручив укріпити схили, на яких розташований монастир, а також побудувати захисні споруди.

 Всі фото: myvin.com.ua

Мінкульту і Вінницькій ОДА доручено організувати та провести урочистості з нагоди 1000-річчя Скельного монастиря. Державний комітет телебачення та радіомовлення має забезпечити висвітлення цих заходів.

Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир у селі Лядова — пам'ятка археології національного значення. Розташований на 90-метровій скелі над лівим берегом Дністра.

 

За переказом, заснований у XІ-му сторіччі святим Антонієм Печерським. Перша літописна згадка про монастир належить до 1159 року (розповідь про похід князя Івана Берладника на Пониззя).

Після турецького завоювання Поділля (1672) монастир на 27 років призупинив своє існування. У XVIII ст. монастир прийняв унію, з XIX-го - знову православний.

 

У 1930-х роках головні монастирські церкви у скельних гротах були сплюндровані більшовиками. 1998 року монастир відновила група ченців Почаївської лаври.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.