Москаль обурився тим, що в Україні продаються нацистські сувеніри. ФОТО

Народний депутат Геннадій Москаль придбав у магазині "Воєнторг" речі з символікою Третього рейху.

Про це Москаль написав у своєму фейсбуку.

"Оці, так звані сувеніри, я придбав вчора за 350 грн в київському магазині "Воєнторг-ДіСі" (на проспекті Возз’єднання,1) як доказ того, що в Україні вільно продається фашистська і нацистська символіка", - написав депутат.

 Фото з ФБ Москаля

"Це якийсь маразм - в Україні, яка чи не найбільше постраждала від Другої світової війни, пережила фашистську окупацію й трагедію в Бабиному Яру в різних точках продається ця гидота", - зазначив Москаль.

За словами нардепа, "виходячи з того, що ми, попри бажання влади, все ще хочемо до Європи (де за такі сувеніри передбачена кримінальна відповідальність)", він зареєстрував законопроект про заборону на законодавчому рівні використання фашистської символіки.

У квітні 2012 року депутати Львівської міської ради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні суд у Львові відмінив цю заборону, повторно легалізувавши в місті серп, молот і свастику.

У листопаді 2011 року в аеропорту Бориспіль була припинена спроба торгівлі сувенірними ляльками Сталіна.

В лютому 2011 року у Верховній Раді України вже було зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.