Москаль обурився тим, що в Україні продаються нацистські сувеніри. ФОТО

Народний депутат Геннадій Москаль придбав у магазині "Воєнторг" речі з символікою Третього рейху.

Про це Москаль написав у своєму фейсбуку.

"Оці, так звані сувеніри, я придбав вчора за 350 грн в київському магазині "Воєнторг-ДіСі" (на проспекті Возз’єднання,1) як доказ того, що в Україні вільно продається фашистська і нацистська символіка", - написав депутат.

 Фото з ФБ Москаля

"Це якийсь маразм - в Україні, яка чи не найбільше постраждала від Другої світової війни, пережила фашистську окупацію й трагедію в Бабиному Яру в різних точках продається ця гидота", - зазначив Москаль.

За словами нардепа, "виходячи з того, що ми, попри бажання влади, все ще хочемо до Європи (де за такі сувеніри передбачена кримінальна відповідальність)", він зареєстрував законопроект про заборону на законодавчому рівні використання фашистської символіки.

У квітні 2012 року депутати Львівської міської ради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні суд у Львові відмінив цю заборону, повторно легалізувавши в місті серп, молот і свастику.

У листопаді 2011 року в аеропорту Бориспіль була припинена спроба торгівлі сувенірними ляльками Сталіна.

В лютому 2011 року у Верховній Раді України вже було зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.