У Здолбунові після Бандери розбили меморіал радянському партизану. ФОТО

У місті Здолбунів (Рівненська область) біля відділку залізничної міліції на Привокзальній площі невідомими особами було розбито лице на пам’ятнику Миколі Приходьку – радянському партизану, Герою Радянського Союзу, уродженцю Здолбунова.

Про пошкоджений пам’ятник повідомили місцеві жителі. За їхніми словами, ще 8 березня пам’ятник був цілим, а 13 березня вони помітили його пошкодження, повідомляє Zdolbuniv.com.

Як відомо, 7 березня у місті було розбито меморіальну дошку Степану Бандері.

 Фото: zdolbuniv.com

"Руйнувати вночі, по злодійськи, не красить ні одну, ні іншу сторони. Так чинять боягузи, - пише один із коментаторів цієї новини. - А стосовно “це наша історія”, то в період війни одна з площ нашого міста, яка зараз зветься “Базарна”, носила назву “площа імені Адольфа Гітлера”. То, може, так варто було лишити, це ж наша історія? Наша, чи наших окупантів? Як на мене, то окупантів. Коричневих, а потім червоних окупантів.

Але це нікому не дає права порушувати закон. Через 10, 20, 50 років люди вийдуть і серед білого дня знесуть ті памятники, які на їхню думку не потрібні. Бо вони це розумітимуть. Бо до цього дійде їхня свідомість. А розбитим пам'ятником Приходьку їхня свідомість, якщо зміниться, то в гіршу сторону".

Як відомо, 15 лютого цього року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

Пізніше, 6-7 березня невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.