Спецпроект

Одеський музей нумізматики просить Костусєва не заважати

Працівники одеського Музею нумізматики написали колективного листа мерові Одеси, Олексію Костусєву, з проханням не заважати працювати музею.

Вони вимагають полагодити тротуар поруч із музеєм, там, де раніше місцева влада дозволила комунальникам вирити траншею.

Зокрема, в листі йдеться: "Перестаньте заважати нашій роботі! Відновіть те, що зруйнували.  ... з вини міських служб руйнується пам'ятник архітектури першої половини XIX століття - будинок Скуліча по вул. Грецькій 33, в якому знаходиться музей, гинуть від вогкості стародавні монети.

З вини міських чиновників, голови Приморської районної адміністрації Пастушка І.М., директора ЖКС "Портофранковський" Чхартішвілі М.Н., начальника дільниці № 3 Шведченко Л.П., допустили самовільні будівельні роботи в будинку, дощова вода багато років потрапляє в підвал , підмочує фундамент і стіни житлового будинку, складені з ракушняка.

На старих стінах утворився грибок, в приміщенні музею постійно відчувається вогкість, яка знищує стародавні монети і загрожує руйнуванням самому приміщенню. У капітальній стіні будинку зроблений самовільний віконний отвір, на іншій капітальній стіні, з боку під'їзду, з'явилися тріщини.

Численні перевірки та приписи компетентних органів з даного питання - обласного і міського управлінь Охорони об'єктів культурної спадщини, ДАБК, міськими чиновниками ігноруються. Схоже, комусь дуже хочеться до кінця зруйнувати будинок-пам'ятник, щоб на його місці звести черговий "шедевр сучасної архітектури". Іншого пояснення службової недбалості міських служб знайти важко".

Музейники хочуть встигнути усунути недоліки до відкриття туристичного сезону: "За пару місяців в Одесі почнеться черговий туристичний сезон. Тисячі одеситів і гостей міста, як звичайно, прийдуть у музей і побачать одну з центральних вулиць Одеси в непривабливому стані. 

Прибрати грибок зі стін старого будинку, обштукатурити їх, відновити тротуарне покриття і квіткові клумби в тому вигляді, в якому вони перебували десять років, - це робота кількох днів. Але замість цього міські служби воліють проводити нескінченні перевірки та обстеження, давати формальні відписки.

Музей нумізматики - це не прибуткова і не комерційна організація, він не має коштів, щоб усувати наслідки чиновницької безгосподарності. Тому ми знову звертаємося до Вас: вплинути на підвідомчі міські служби, переконайте їх дотримувати Закони України "Про охорону культурної спадщини" та "Про музеї та музейну справу", сумлінно виконувати свій службовий обов'язок і відновити все те, що ними зруйновано.

Оскільки всі наші попередні звернення до Вас залишились без відповіді, колектив музею вирішив звернутися до міської влади з відкритим листом."

Історія почалась ще в січні, коли, за словами директора музею, Петра Лободи, в муніципальній інспекції з благоустрою, яка дозволила роботи, виправляти ситуацію відмовилися, порадивши звернутися безпосередньо до керівництва міськради. Однак звернення до мера і секретаря теж залишилися без відповіді.

Як відомо, у квітні 2012 року повідомлялося про аварійний стан Одеського державного архіву.

У квітні 2011 року в Одесі повідомлялося про доведення до непридатного стану будинку, в якому навчався конструктор космічних кораблів Сергій Корольов.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.