Спецпроект

Музей історії Києва просить придумати йому логотип

Музей історії міста Києва продовжує конкурс з визначення нового логотипу з 15 березня до 15 червня 2013 року. Як повідомили в прес-службі КМДА, це пов'язано з тим, що в музей надійшла недостатня кількість пропозицій і з проханням художників-дизайнерів, які працюють над виготовленням фірмового знака.

Про це пише segodnya.ua.

Участь в конкурсі можуть взяти всі бажаючі: як фізичні, так і юридичні особи. Адміністрація музею має на меті створення нового, сучасного, професійного та креативного графічного знака ідентифікації музею. Крім того, зазначають у музеї, логотип повинен відображати багаторічну історію Києва, історичні та літописні відомості про його засновників. За бажанням авторів логотипу, також можна подавати і слоган для Музею історії Києва, співзвучний створеному логотипу, такий, який доповнює зміст логотипу.

До участі в конкурсі допускаються роботи з візуальною ідентифікацією міста: графічними елементами, образами, шрифтами та кольоровими рішеннями.

Крім того, до конкурсної роботи обов'язково необхідно додати запечатаний конверт з інформацією про автора або авторів: прізвище, ім'я, по батькові, адресу та контактний телефон.

Надсилати конкурсні роботи на розгляд потрібно на e-mail: kievhistorymuseum@gmail.com або поштову адресу: 01004, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 7 Музей історії міста Києва, каб. 402.

Також конкурсна робота повинна містити:

- Графічний файл зображення не менше 500х500 пікселів, розміром не більше 300 КБ;

- Текст та ілюстрації логотипу музею двома мовами (українською та англійською);

- Колірне рішення (можливість відтворення в кольоровому, монохромному, рельєфному виконанні);

- Зразки використання логотипу як на великих рекламних площах, так і на сувенірній і поліграфічній продукції;

- Надання брендбука (повне керівництво по використанню фірмового стилю, що містить опис та правила використання розробленого фірмового стилю і всіх його елементів - ред.) В паперовому та електронному вигляді.

У музеї відзначають, що роботи, які надійдуть несвоєчасно, не відповідають умовам або оформлені з порушенням встановлених правил, до участі в конкурсі не будуть допускатися. Також пропозиції, подані на конкурс, не повертаються і не рецензуються.

Більш детальну інформацію можна дізнатися за телефоном (044) 520-28-27.

Теми

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.