Спецпроект

Новохатько незадоволений кадровою політикою Кулиняка щодо музеїв

Міністр культури Леонід Новохатько заявив, що не погоджується з кадровою політикою свого попередника Михайла Кулиняка щодо призначення керівництва музеїв і заповідників.

Про це Новохатько заявив в інтерв'ю Комерсант-Україна.

"Я не погоджувався з цією кадровою політикою публічно, - сказав міністр. - Я б так кадри не підбирав, але і причини його призначень не хотів би коментувати. В Україні 570 музеїв. Їх повинні очолювати майстри своєї справи".

За словами призначеного у лютому 2013 року Новохатька, у складі міністерства немає відділу, який займався б заповідниками, а відділ, що відповідає за роботу музеїв, уже кілька місяців без керівника. 

На питання про подальшу долю фундаментів Десятинної церкви міністр заявив, що немає потреби будувати на місці першого кам'яного храму Русі нову сакральну споруду: "Тільки музеєфікація та збереження - ось європейський підхід до подібних пам'ятників".

Зробив Новохатько і заяву щодо відстороненого від роботи гендиректора заповідника "Переяслав" Павла Довгошиї.

"Павло Довгошия працює в заповіднику близько трьох років, - зазначив міністр. - Які підсумки діяльності? Ось у мене на столі п'ять документів. Три з них - це рішення сесії Переяславського міськради про висловлення йому недовіри, четвертий - наказ міністра Михайла Кулиняка про відсторонення його від справ і п'ятий - мій наказ про тимчасове відсторонення від виконання обов'язків. Вочевидь у заповіднику щось не так".

Новохатько також пообіцяв збільшити бюджетні видатки для свого відомства.

Мене абсолютно не задовольняє, що в бюджеті на 2013 рік на культуру передбачено виділення 2,2 млрд грн, - сказав міністр. - У порівнянні з 2012 роком у бюджетників піднялися зарплати, які ми зобов'язані виплатити, а це означає, що менше грошей залишиться на інші статті витрат".

За словами чиновника, міністр фінансів Юрій Колобов пообіцяв піти назустріч Мінкульту у питанні збільшення фінансування.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.