У ЧЕРВОНОГОРОДСЬКОМУ ЗАМКУ ОБВАЛИЛАСЯ ВЕЖА. Фото

У легендарному Червоногородському замку на Тернопільщині (під селом Нирків Заліщицького району) повністю обвалилася половина правої вежі.

Про це повідомляє 0352.com.ua.

"Ця вежа вже давно була розколота, там тріщина сягала десь 10 см, - зазначив голова Нирківської сільради Іван Безушко. - А тепер через дощі могла просісти земля і частина вежі повністю обвалилася. Якщо дивитися на фронтальну частину веж, то обвалу не помітно, однак якщо підійти ближче, то вже видно і осипане каміння, і лише половину вежі".

 Вежа після обвалу

За його словами, сільрада не могла опікуватися цією пам’яткою, оскільки у 2002 році  вежі було передано у власність Тернопільській єпархії Української автокефальної православної церкви.

"Але вони не є ефективними власниками, - зазначив голова. - За вежами, які залишилися від Червоногородського замку, не доглядали. І маємо результат".

Червоногородський замок - оборонна споруда, у першій половині XIX ст. перебудована на палац. Розташований в урочищі Червоне поблизу села Нирків Заліщицького району Тернопільської області, на пагорбі у петлі річки Джурин.

У Середньовіччя тут було місто Червоної Русі з дерев'яним замком, збудованим руськими князями. Після вигнання Золотої Орди з Поділля місто перейшло у володіння литовських князів Коріатовичів, які відбудували дерев'яний замок (XIV сторіччя). У 1538 році замок знищила спільна експедиція татар і молдован.

Вигляд у 2009 році

Після приєднання Поділля до польської корони (1434) Червоноград став королівським містом. На початку XVII ст. старостою Червоногорода був львівський каштелян Микола Данилович. На той час тут уже був мурований чотирикутний замок з вежами на кутах.

В 1648 році під час Хмельниччини замком оволоділи повстанські загони. 1672-го його здобуло військо турецького султана Магомета IV. Під час турецького панування замок був залишений мешканцями, а після їхнього повернення (1699) стояв розорений.

У 1820 році дві замкові вежі й частину будівлі було розібрано, дві інші вежі та стіни стали частиною спорудженого на замковому фундаменті палацу. Пізніше замість двох "занизьких веж" були збудовані вищі і об'ємніші у неоренесансному стилі.

До Першої світової війни палац мав вишукану терасу в італійському стилі та колонаду з шести кам'яних колон, був оточений великим ландшафтним парком із фонтаном.

 1930-ті роки. Фото: вікі

Під час Першої світової війни палац зазнав значних руйнувань, і його більше не відбудовували. Довершила руйнування Друга світова війна. У 1945 році тут відбувалися напружені бої між польськими силами самооборони, військами НКВД і повстанцями УПА.

Нині збереглися лише значно пошкоджені вежі.

Рештки палацу і весь ландшафтний комплекс вважаються одним з найзагадковіших і найромантичніших замків Тернопільщини.

Як відомо, у 2011 році зруйнувалася Нова (Велика) вежа замку в Кам'янці-Подільському.

Дивіться також інші матеріали за темою "Замки"

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.