ВІЙНА ПАМ'ЯТНИКІВ ТРИВАЄ. У Харкові знищили меморіал УПА. ФОТО

У Харкові невідомі знесли пам'ятний знак воїнам Української повстанської армії, який у 1992 році був встановлений у парку "Молодіжний".

Про це повідомив керівник Харківської облорганізації ВО "Свобода" Ігор Швайка, передає УНІАН.

"Я був там, на місці. І пам'ятна табличка, і сам камінь відсутні. Є сліди трактора або якоїсь іншої важкої техніки", - сказав він.

Пам'ятний знак був установлений у Харкові ще в 1992 році. Фото: varta.kharkov.ua

Швайка висловив переконання, що до знесення пам'ятника воїнам УПА в Харкові причетна міська та обласна влада, і що "це відбулося під прикриттям міліції".

Політик підкреслив, що пам'ятний знак воїнам УПА в Харкові в будь-якому випадку буде відновлений.

"Ситуація зараз складається таким чином, що на кожен один зруйнований пам'ятник буде встановлено п'ять нових", - зазначив він.

Зараз місце, де стояв пам'ятний знак, виглядає отак. Фото партії "Свобода"

У відділі зв'язків з громадськістю Головного управління МВС України в Харківській області також підтвердили факт зникнення пам'ятного знаку воїнам УПА у парку "Молодіжний".

За відомостями міліції, зникнення пам'ятного знаку було зауважено в п'ятницю близько 8 години ранку.

На місці події працювала слідчо-оперативна група на чолі з керівництвом Київського райвідділу. Працівники міліції вилучили речові докази.

Даний факт внесений до Журналу єдиного обліку правопорушень та інших подій. Тепер правоохоронці встановлюють всі обставини події.

 Пам'ятник знищували технікою

Як відомо, 15 лютого 2013 року року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

Пізніше в ефірі телеканалу представники партії "Свобода" заявили, що знесуть пам'ятник у Харкові. У відповідь мер Харкова Геннадій Кернес пообіцяв переламати руки і ноги тому, хто приїде до Харкова зносити пам'ятник Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки цього року.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.