У Житомирі хочуть збудувати меморіал жертвам концтабору "Шталаг-358"

У державному архіві Житомирської області відкрито тематичну виставку, присвячену подіям Великої Вітчизняної війни на терені Житомирщини в 1941-1944 роках.

Така виставка експонується щороку напередодні Дня Перемоги і базується на унікальних архівних документах, більшість з яких тривалий час були недоступні широкому загалу пересічних громадян, повідомляє Житомир.info.

Сьогодні ці документи сприяють більш об’єктивному баченню подій періоду окупації Житомира і області, зазначає видання.

Це стосується, у першу чергу, довго замовчуваної теми підпільної діяльності ОУН(б) і ОУН(м) і не до кінця висвітленої теми Богунського концтабору радянських військовополонених "Шталаг-358", адже всі червоноармійці, які під час війни потрапили в полон, у радянську добу вважалися "зрадниками Батьківщини".

Результатом вивчення й досі маловідомих для істориків документів Житомирського облархіву, а також архівних документів ФРН стали дві нові книги, які щойно вийшли у краєзнавчому видавництві "Волинь".

Проект меморіалу

Вони називаються "В огне войны"/Житомир 1941-1944. Оккупация. Сопротивление. Освобождение"( автори – Владислав Кругляк і Андрій Савчук) і "Stalag-358/Трагедия житомирского забытого "Освенцима" (автор – Андрій Савчук) і суттєво збагачують воєнну історіографію Житомира і області.

На виставці голова обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Георгій Мокрицький представив ескізну пропозицію меморіального комплексу (архітектор – Петро Перевозник), який пропонується влаштувати на місці масового поховання 67 тисяч наших співвітчизників – в’язнів Богунського концтабору "Stalag-358", замордованих під час окупації Житомира нацистськими загарбниками.

Основним елементом комплексу має стати стара водонапірна вежа – німий свідок трагедії.

Дивіться також:

На Черкащині вийшла Книга пам'яті Шталагу-349 "Уманська яма"

У Львові боряться зі спробами приватизувати територію Шталагу-328

Радянські військовополонені 1941-43 рр. ФОТО

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.