У Житомирі хочуть збудувати меморіал жертвам концтабору "Шталаг-358"

У державному архіві Житомирської області відкрито тематичну виставку, присвячену подіям Великої Вітчизняної війни на терені Житомирщини в 1941-1944 роках.

Така виставка експонується щороку напередодні Дня Перемоги і базується на унікальних архівних документах, більшість з яких тривалий час були недоступні широкому загалу пересічних громадян, повідомляє Житомир.info.

Сьогодні ці документи сприяють більш об’єктивному баченню подій періоду окупації Житомира і області, зазначає видання.

Це стосується, у першу чергу, довго замовчуваної теми підпільної діяльності ОУН(б) і ОУН(м) і не до кінця висвітленої теми Богунського концтабору радянських військовополонених "Шталаг-358", адже всі червоноармійці, які під час війни потрапили в полон, у радянську добу вважалися "зрадниками Батьківщини".

Результатом вивчення й досі маловідомих для істориків документів Житомирського облархіву, а також архівних документів ФРН стали дві нові книги, які щойно вийшли у краєзнавчому видавництві "Волинь".

Проект меморіалу

Вони називаються "В огне войны"/Житомир 1941-1944. Оккупация. Сопротивление. Освобождение"( автори – Владислав Кругляк і Андрій Савчук) і "Stalag-358/Трагедия житомирского забытого "Освенцима" (автор – Андрій Савчук) і суттєво збагачують воєнну історіографію Житомира і області.

На виставці голова обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Георгій Мокрицький представив ескізну пропозицію меморіального комплексу (архітектор – Петро Перевозник), який пропонується влаштувати на місці масового поховання 67 тисяч наших співвітчизників – в’язнів Богунського концтабору "Stalag-358", замордованих під час окупації Житомира нацистськими загарбниками.

Основним елементом комплексу має стати стара водонапірна вежа – німий свідок трагедії.

Дивіться також:

На Черкащині вийшла Книга пам'яті Шталагу-349 "Уманська яма"

У Львові боряться зі спробами приватизувати територію Шталагу-328

Радянські військовополонені 1941-43 рр. ФОТО

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.