АНОНС: "Істправда" на ZIK - про дисидента Валерія Марченка та Львів, який втрачаємо

21 травня у програмі "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" мова йтиме про прикрий стан справ зі збереженням пам'яток у центральній частині Львова, а також буде показано документальний фільм "Хто Ви, містер Джекі?".

У розмові ведучого з Головою ради Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, президентом Благодійного фонду "Збереження історико-архітектурної спадщини міста Львова" Андрієм Салюком йтиметься про такі болючі теми як:

- бездумне варварське втручання у безцінну перлину європейського зодчества – історичне ядро міста Лева.

- безнаказаність хвацьких підприємців-нуворшиів, які на догоду своєму бізнесу готові жертвувати перлинами безцінної архітектурної спадщини древнього Львова.

- байдужість львів’ян, котрі з інтересом ґаволовів спостерігають за тим, як фізично зникають будівлі; руйнуються ансамблі вулиць і площ міста, архітектурні пам’ятки якого внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Окрім того, у вівторок, 14 травня, о 22:00 – програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" розповість щемну, сповнену неймовірною ніжністю історію листування українського дисидента і політв’язня Валерія Марченка з голландською студенткою Джекі Бакс.

Вони так ніколи і не побачилися, бо Валерій у 1984-му році помер у тюремній лікарні м. Ленінград. А їхні листи і нині не можна читати без захоплення.

Київський журналіст Юрій Луканов зацікавився цією історією і зняв документальний фільм "Хто ви є, містер Джекі?", який глядачі телеканалу ЗІК зможуть побачити в ефірі.

"Валерій і Сандра". Листування Валерія Марченка із Сандрою Фапп'яно

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" – щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.